31.10.2022 12:10
Уряд пропонує максимально спростити регуляторне середовище завдяки скасуванню більшості застарілих регуляторних документів.
Про це заявив перший заступник міністра економіки України Денис Кудін.
Зниження адміністративного і податкового тиску на бізнес
За словами Дениса Кудіна, під час війни держава має знайти компенсаторні механізми, щоб врівноважити військовий ризик, зокрема знизити адміністративний і податковий тиск на бізнес, а також ввести страхування військових ризиків. Інакше економіка недорахується тисяч підприємств, внаслідок згортання ділової активності.
В умовах, коли в країні йде війна, ризики для ведення підприємницької діяльності зростають. Клієнтів стає менше, операційні витрати ростуть. Увесь ризик компенсується одним показником — додатковою дохідністю, яку підприємець очікує отримати. Якщо ці фактори співпадають, то підприємець продовжує вести підприємницьку діяльність.
Інструменти для зниження військових ризиків
Своєю чергою держава має декілька інструментів для зниження військових ризиків.
Один з них — це зниження адміністративних витрат.
Другий — переосмислення системи державних витрат, а отже і податків.
Оскільки зменшення частки, яку держава забирає у підприємця, знижує і рівень необхідного доходу підприємця. Третя складова — страхування військових ризиків. Міністерство економіки України зараз готує проєкти рішень по всіх трьох напрямках. У серпні 2022 року Уряд подав на розгляд парламенту законопроєкт № 8058 «Про прискорений перегляд інструментів державного регулювання господарської діяльності».
Відповідно до законопроєкту, пропонується встановити подвійну вимогу до чинності ліцензій, дозволів, погоджень та інших дозвільних документів. Вони мають бути передбачені законом і закріплені у виключній постанові Кабінету Міністрів України, яка буде містити їх перелік. Сьогодні в Україні діє понад півтори тисячі різних дозвільних документів. Чим вище обсяг регулювання — тим нижче рівень економічної свободи і ділової активності. Більшість з цих дозволів не виконують своєї основної функції: вони не захищають суспільство від зловживань, на які може піти бізнес. Причини прості — недосконале адміністрування і високий рівень корумпованості контролюючих органів. Тобто кожен із таких дозволів є своєрідним шлагбаумом на шляху бізнесу. І чим більше уряд прибере їх, тим швидше буде рости економіка.
Скорочення дозвільної системи
Таке регуляторне середовище формувалось 30 років. І за цей час Україна не розмежувала заходи контролю на два рівні — внутрішній (корпоративний) і зовнішній (з боку держави). Декілька років тому було ухвалено закон, який передбачав би, що у державі повинні були залишитись 5 видів регуляторних документів з 15. Міністерства і відомства мали самі подати законопроєкти і скоротити цю дозвільну систему. Але цього не сталось.
За словами Дениса Кудіна, добровільно дерегуляцію знизу провести неможливо. Тому її треба проводити організовано зверху. Тому було запропоновано до 31 грудня 2022 року створити Комісію з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності. До її складу увійдуть перший віце-прем’єр-міністр — міністр економіки України, представники Мінфіну, Мін’юсту, Державної регуляторної служби, Мінрегіону і Мінцифри. Усі дозволи буде поділено на три групи:
- ті, що продовжують діяти;
- ті, що мають бути скасовані;
- ті, які треба трансформувати.
До 31 грудня 2022 року буде сформовано список регулятивних документів, що залишаться. А все, що не увійде до постанови КМУ, з 1 січня 2023 року має бути припинено. Паралельно з цим Уряд має затвердити графік цифровізації цих дозволів. Ключова кінцева мета — сприяти максимально швидкому економічному зростанню.
Джерело @ Finance.ua
Рекомендувати матеріал
