ЮЛІЯ ОРЛОВА, генеральна директорка видавництва Vivat: про плани та ризики під обстрілами.

Згуртованість та зібраність, підтримка одне одного – основні риси команд українських підприємств у будь-якій сфері. Такий підхід продемонстрували безліч компаній від початку повномасштабного вторгнення росії на нашу територію і продовжують триматися цього курсу й зараз. Як вдалося зберегти команду та бізнес під час масованих атак на Харків, а також відкрити магазин у Києві під час війни, розповіла Mind CEO харківського видавництва Vivat Юлія Орлова. 

Власна роздрібна мережа – це можливість популяризувати продукцію та вивчати попит. Початок жовтня наша команда відзначила відкриттям книгарні Vivat у Києві в самому серці міста – на Подолі.

Які плани та ризики під час війни?

У нас досить велике видавництво, щороку ми видаємо й додруковуємо близько 400 найменувань загальним накладом до 2 млн екземплярів. Відповідно, відкриття одного книжкового магазину на показники бізнесу, звісно, вплине, але не кардинально. А от розвиток мережі книгарень – це зовсім інша справа.

Наразі ми вже маємо 4 магазини в мережі Vivat: два з них в Харкові та по одному у Львові й Києві. Усі книгарні ми відкривали власним коштом, інвестуючи прибуток від продажу українських книг в український бізнес, який у майбутньому маємо намір розширювати.

У планах – відкриття ще кількох книгарень в Києві та інших містах України. Але зараз складно сказати, коли саме це станеться та де. Сьогодні намагаємося тримати на плаву вже відкриті книгарні, попри віялові відключення електроенергії та регулярні обстріли Харкова.

Війна вносить певні корективи в наші плани та змушує підлаштовуватися під сувору реальність. Так, наша харківська друкарня продовжує працювати, але через нестабільну роботу порушуються терміни виходу книжок із друку. Тому ми шукаємо друкарні в інших областях України, щоб книжки потрапляли до читачів якомога швидше.

Нам пощастило, що наші склади не було пошкоджено під час ракетних обстрілів. Тому частина книжок досі зберігається в Харкові, а частину – на початку війни ми перевезли до Рівного, де тепер також маємо кілька складів. Найскладніше зараз, у ситуації невизначеності та нестабільності, – контролювати й організовувати робочі процеси, але ми над цим працюємо, і мені здається, нам це добре вдається, враховуючи ситуацію, у якій ми перебуваємо.

Як вдалося зберегти команду? 

На початку війни 95% нашої команди було евакуйовано, бо життя та здоров’я людей для нас пріоритет №1.

Зараз харківський офіс не працює, команда розкидана по різних куточках України та світу, однак продовжує працювати злагоджено та якісно, як годинник. І це не випадковість, а результат багаторічної роботи над стосунками в команді, для якої згуртованість і взаєморозуміння були й залишаються пріоритетними.

Для мене люди – це основа бізнесу, саме тому на початку війни, коли зупинилися друкарські процеси, зачинилися книгарні та онлайн-магазини, увесь незначний дохід ми витрачали на матеріальну допомогу працівникам.

Я хотіла, аби люди, які впродовж багатьох років самовіданно працювали, розвиваючи українську літературу та культуру, не почувалися кинутими чи непотрібними через війну. Це було свідоме рішення, ухвалене без вагань, яке дозволило зберегти команду та згодом відновити порушені бізнес-процеси.

Сьогодні ми продовжуємо перекладати світові бестселери українською, щомісяця видавати десятки якісних книжок, на які люди з нетерпінням чекають, організовувати івенти, відкривати нові книгарні. І за всім цим стоять люди, закохані у свою роботу.

Чому новий магазин – це не тільки про прибуток?

Книгарні Vivat – магазини відкритого типу. Одна з наших цілей – створити вітрину бестселерів провідних українських видавництв на підтвердження тези про те, що читати – модно.

Нові книгарні – це не тільки про продажі. Це передусім рішення на швидкозростаючу потребу людей читати, читати українською, заглиблюватися у свою історію, культуру та продовжувати розвиватися попри все. Уся увага однозначно буде прикута до українського книговидавничого ринку, бо це та складова культури, яку зараз хочуть люди, і те, що ми, як видавці, маємо підтримувати заради майбутнього.

У цьому сильно сподіваємося на плідну співпрацю із колегами, бо офлайн-книгарня – бізнес, який має велику кількість поточних та інвестиційних видатків. Тому, аби, з одного боку, забезпечити читачів доступом до новинок та топів продажів за цінами виробника, а з іншого – долати точку беззбитковості проєкту, ми маємо постійно оновлювати асортимент у партнерстві з іншими видавцями й отримувати лояльні комерційні умови.

На жаль, уже тепер ми змушені відмовитися від розміщення на полицях наших книгарень найменувань низки видавництв, навіть попри прогнозований високий попит на такі книжки. Бо неможливо надавати бездоганний сервіс, платити податки, оренду тощо, коли умови постачань такі, що навіть операційний прибуток із продажу книжки буде дорівнювати нулю.

Як привернути увагу до читання?

Замкнутий цикл бізнесу – давня мета видавництва. До того ж наявність власної роздрібної мережі дозволяє керувати продажами, отримувати додаткову аналітику, вивчати попит. І це працює для будь-якого бізнесу, а не лише для книжкового.

Тож ми маємо давню мрію – створити замкнутий цикл від ідеї книжки до продажу її кінцевому покупцеві й поступово її реалізовуємо. Але прагнемо не просто відкрити ще одну чи декілька книгарень. Ми хочемо створити культурні хаби з виставками, презентаціями, стендапами.

Нам важливо, щоб навіть людина, яка не читає, усе ж зацікавилися книжкою, відволіклася від смартфону чи телевізора, від негативних новин.

Тому й місце для київської книгарні обирали дуже ретельно. До того ж вона має два немаленькі зали, які дозволять організовувати різноманітні заходи. Окрему увагу ми приділяємо дитячій літературі. У книгарні для маленьких читачів окрема зала, де діти зможуть знайомитися з виданнями й спілкуватися з улюбленими українськими авторами. 

Ми, як українське видавництво, ставимо собі за мету видавати не лише перекладні книжки, а й книжки українських авторів, написані на основі реальних подій, якісну нон-фікшен літературу. Перекладного нон-фікшену маємо вдосталь, сподіваємося, що незабаром зможемо збільшити кількість і українського. Бо запит на нього є не лише в Україні, а й у світі.

Джерело @ https://mind.ua/