Укладення трудових договорів з особами з інвалідністю має певні особливості. Крім того, для таких осіб законодавством передбачені пільги, гарантії і переваги.
Так, для укладення трудового договору особа з інвалідністю повинна подати, крім загально прийнятих (паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку; документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію)), наступні документи:
-
довідка МСЕК;
-
виписка з акта огляду МСЕК (роботодавцеві залишають їх копії). У цих документах вказується причина інвалідності, група і строк інвалідності та висновки комісії про умови та характер праці особи з інвалідністю;
-
індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю (обов'язкова для виконання всіма роботодавцями).
Необхідно зазначити, що інвалідність є поважною причиною для розірвання трудового договору, укладеного на визначений строк (частина перша статті 39 КЗпП).
Також законодавством передбачено додаткові гарантії для осіб з інвалідністю, а саме:
-
за працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності;
-
за бажанням працівника-особи з інвалідністю або за вимогами його індивідуальної програми реабілітації, йому може встановлюватися режим роботи на умовах неповного робочого дня (неповного робочого тижня) та пільгові умови праці (стаття 172 КЗпП.
На відміну від звичайних працівників, працівники-особи з інвалідністю, які після прийняття на роботу не відпрацювали перших 6 місяців, можуть скористатися своїм правом оформити щорічну оплачувану відпустку повної тривалості ще до настання шестимісячного терміну їхньої безперервної роботи на цьому підприємстві (пункт 2 частина сьома статті 10 Закону про відпустки).
Працівники-особи з інвалідністю, які вже тривалий час працюють на підприємстві, за своїм бажанням мають право піти у щорічну відпустку у зручний для них час (частина тринадцята статті 10 Закону про відпустки).
Тривалість щорічної основної відпустки для працівників-осіб з інвалідністю складає:
-
для осіб з інвалідністю I і II груп - 30 календарних днів;
-
для осіб з інвалідністю III групи - 26 календарних днів (частина сьома статті 6 Закону про відпустки).
Відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 30 календарних днів щорічно надається особам з інвалідністю III групи, тривалістю до 60 календарних днів щорічно - особа з інвалідністю I та II груп (пункти 6, 7 частини першої статті 25 Закону про відпустки).
До роботи в нічний час, та до надурочних робіт особи з інвалідністю можуть залучатись лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (частина третя статті 12 Закону про охорону праці).
За бажанням працівника-особу з інвалідністю роботодавець може перевести його на легшу роботу. Таке переведення можливе за умови, якщо інвалідність працівника настала за інших обставин, аніж внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання. Переведення на легшу роботу працівника-особу з інвалідністю відбувається на конкретно визначений та узгоджений із роботодавцем термін або без обмеження такого терміну з дотриманням рекомендацій МСЕК. Водночас, переведення на легшу роботу може впливати на нижчу оплату. Однак, за працівником, переведеним на легшу роботу, протягом двох тижнів з дня переведення зберігатиметься попередній середній заробіток. В деяких передбачених законодавством випадках на весь час виконання нижче оплачуваної роботи може зберігатися попередня середня заробітна плата працівника або надаватися матеріальне забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням (стаття 170 КЗпП).
У випадках, передбачених законодавством, на роботодавця покладено обов'язок організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці (статті 172 КЗпП).
По матеріалам Східного межрегінального управління Держпраці.
Джерело @ Ліга:Закон