Верховний Суд вкотре розглянув справу, в якій первинні документи не розцінили як достатнє підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з контрагентами.

Податківці наводять обставини справи із рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 640/20378/19.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на податковий кредит з ПДВ виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема:

- фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду;

- наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної;

- ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Аналіз реальності господарської діяльності здійснюється на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Однак, коли господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Колегія суддів погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про те, що факт виконання ремонтних робіт у нежитлових приміщеннях саме на замовлення позивача та на виконання договору генерального підряду не підтверджується письмовими доказами, які додані до матеріалів справи у зв'язку з передачею цих приміщень у користування іншій особі. Одночасно на суборендаря був покладений обов`язок виконати на об`єкті оренди ремонтні роботи.

Крім того, номенклатура і кількість будівельних матеріалів, зазначених у видаткових накладних, не узгоджується з відомостями, викладеними в актах щодо передачі матеріалів для виконання ремонтних робіт.

Доказів перевезення будівельних матеріалів, отриманих за вказаними видатковими накладними, позивачем надано не було.

Тож суди попередніх інстанцій обґрунтовано зауважили, що у ході розгляду справи позивачем не було надано доказів фактичного отримання будівельних матеріалів і виконання ремонтних робіт, а також спричинення реальних змін майнового стану позивача у зв`язку зі здійсненням таких операцій.

Джерело @ Ліга:Закон