Хто кого страхуватиме та чому цей механізм може виявитися марним.
Верховна Рада 29 травня ухвалила у першому читанні законопроєкт №9015, який має запустити в Україні страхування від воєнних ризиків. Щоправда, це не означає, що кожен охочий зможе захистити своє майно чи здоров'я від загроз війни.
Механізм, який пропонують автори законопроєкту, є досить специфічним. Весь процес страхування відданий на відкуп Експортно-кредитній агенції (ЕКА), і лише їй одній. Крім того, страхове покриття поширюватиметься лише на бізнес, який інвестує в економіку України. Але теж із певними обмеженнями.
З одного боку, все це можна розглядати як спробу в принципі запустити страхування від воєнних ризиків та ще й в умовах активних бойових дій. З іншого – представники страхового ринку здивовані, навіщо депутати намагаються створювати якусь нову надбудову замість того, аби залучити до захисту від воєнних загроз класичних страховиків.
Чому страховики уникають воєнних ризиків? Воєнні ризики є винятком із виплати у стандартних страхових продуктах. І такий підхід характерний не лише для України.
Страховики відносять війни, збройні конфлікти, дії будь-яких військових, воєнізованих і збройних формувань, повстання, революції, заколоти, путчі до форс-мажорних обставин. І, якщо вивчити зміст будь-якого страхового договору – неважливо, це страхування автомобіля, квартири, здоров'я чи врожаю – збитки, що є наслідком вищезгаданих подій, будуть винятком із виплати.
Причина доволі проста. Страховики формують страхові продукти й тарифи на підставі статистики та певних закономірностей (аварійності, захворюваності, частоти стихійних лих), які в разі воєнних ризиків застосувати неможливо. Ніхто не може спрогнозувати, коли відбудеться черговий ракетний удар або атака безпілотниками, якими будуть наслідки та ступінь/масштаби руйнувань.
Так, у деяких страхових продуктах є опції захисту від воєнних ризиків. Але вони дуже обмежені. Це зазвичай разова виплата в межах певного ліміту, який не залежить від розміру збитку. Умовно кажучи, прилетів уламок від збитої ракети до квартири – страхова компанія виплачує потерпілому 50 000 грн, а той уже сам вирішує, що ремонтувати, на яку суму тощо.
Як покриваються воєнні ризики у світі? І все ж гарантії захисту (точніше, покриття збитків) від настання воєнних ризиків існують. Їх надають недержавні структури, які страхують інвестиції бізнесу (зазвичай великого), який готовий вкладати гроші в економіку держав, що воюють.
Серед структур такого плану – Багатостороння агенція з інвестиційних гарантій (MIGA), яка була створена ще 1988 року та входить до групи Світового банку, а також Американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку (DFC), що з'явилася у грудні 2019 року.
Ці організації надають іноземним інвесторам гарантії проти так званих політичних ризиків, що можуть бути на території країни, до якої здійснюються інвестиції. Йдеться про покриття збитків, які:
- настали через війну та інші збройні конфлікти, терористичні акти зокрема;
- пов'язані з конвертованістю валюти (труднощі з переведенням місцевої валюти в долари/євро) та подібними обмеженнями;
- мали місце внаслідок порушення договірних зобов'язань місцевими органами влади, що ставить під загрозу інвестиції;
- пов'язані з вилученням активів чи власності приватних інвесторів (націоналізація, експропріація, конфіскація).
За весь час своєї роботи MIGA видала близько 900 гарантій на загальну суму понад $17,4 млрд. DFC з моменту створення надала гарантії для 4000 проєктів, загальна сума інвестицій у які становила $200 млрд.
Які є ідеї щодо страхування від воєнних загроз? Активна дискусія щодо страхування воєнних ризиків в Україні стартувала ще на початку 2023 року. Ініціатором запуску такого механізму виступило Мінекономіки.
Зокрема, міністр економіки Юлія Свириденко заявила, що страхування воєнних ризиків бізнесу дозволить відновити інвестиційну діяльність в Україні. Тому міністерство веде діалог щодо таких рішень із міжнародними партнерами.
У тому числі Свириденко згадувала агентства MIGA та DFC – мовляв, із ними вже ведуться перемовини про запуск страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків. Але до логічного завершення ці перемовини не дійшли, оскільки постало питання перестрахування цих самих ризиків, без якого навіть спеціалізовані структури не візьмуться їх страхувати.
Були пропозиції від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) про створення якогось трастового фонду або нового агентства страхування військово-політичних ризиків на національному рівні.
Своїм баченням ділився і Національний банк. Перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова пропонувала піти багатоступінчастим шляхом. На першому етапі запустити перехідну модель для швидкого старту страхування військово-політичних ризиків, в основі якої можуть бути закладені ключові пропозиції USAID щодо створення трастового фонду за участю міжнародних партнерів і донорів. А на другому – створити повноцінну вітчизняну систему страхування військово-політичних ризиків, у рамках якої діятиме Воєнний страховий пул (структура на кшталт Ядерного страхового пулу або Аграрного страхового пулу).
Але все це наразі на рівні ідей. До практичної реалізації жодна з таких концепцій не дійшла. І єдиною спробою запровадити страхування воєнних ризиків (нехай і в досить специфічному форматі) став лише законопроєкт №9015.
Як депутати пропонують страхувати воєнні ризики? Головна ідея законопроєкту полягає в тому, щоб дати можливість не лише іноземним (саме вони можуть користуватися програмами від MIGA, DFC тощо), а й внутрішнім інвесторам перекривати ризики втрати інвестицій. У тому числі, і від воєнних загроз.
Для цього парламентарі хочуть надати повноваження щодо страхування Експортно-кредитному агентству (ЕКА). ЕКА створено 2018 року як держструктуру, засновану Кабінетом Міністрів. Головне завдання агенції – страхування ризиків експортерів. Наприклад, українська компанія домовляється про постачання якогось товару до іншої країни. ЕКА виступає гарантом такої угоди. І, якщо покупець раптом не розрахується з продавцем, агентство компенсує його збитки. Загалом за 2022 рік 35 українських експортерів скористалися експортним кредитуванням під страхове покриття ЕКА на загальну суму 3,2 млрд грн. А з початку 2023 року агентство надало гарантії більш ніж на 0,5 млрд грн.
Якщо законопроєкт №9015 буде ухвалено в цілому, подібна схема поширюватиметься й на інвестиції. Причому нею зможуть скористатися не лише закордонні інвестори, які вкладають гроші в українську економіку, а й внутрішні інвестори.
Зокрема, у тексті законопроєкту чітко прописано, що ЕКА зможе здійснювати «…страхування та перестрахування прямих інвестицій, у тому числі страхування інвестицій в Україні від ризиків, які можуть бути спричинені збройною агресією, бойовими діями та/або тероризмом».
Загальний обсяг покриття, який зможе забезпечити агентство, дорівнює 2 млрд грн. Це розмір статутного капіталу ЕКА. Питання вартості страхування від воєнних ризиків наразі залишається відкритим. Наприклад: експортні контракти ЕКА страхує за тарифом від 0,5% до 2,5% від суми контракту. За оцінками експертів, покриття воєнних загроз коштуватиме дорожче, не виключено, що до 5–10%.
У чому недоліки законопроєкту? Якою може бути альтернатива механізму, прописаному законопроєктом №9015? Залучення до покриття воєнних ризиків наявних страхових компаній.
Глава асоціації «Страховий бізнес» В'ячеслав Черняховський вважає, що реалізувати таку ідею можна кількома способами. Перший – взагалі без участі держави. Страховики беруть на себе страхування воєнних загроз і своєю чергою перестраховують такі договори за кордоном.
Другий – часткове залучення держави. Воно може покривати частину страхових внесків або спільно зі страховою компанією компенсувати збитки. Подібне партнерство підвищить ефективність страхування та дозволить запропонувати бізнесу ширше покриття.
Те, що вигадали депутати, на думку Черняховського, нежиттєздатне. Він моделює цілком реальну ситуацію. ЕКА укладає договір страхування втрати інвестицій унаслідок настання воєнних ризиків. Тобто це може бути руйнація виробничих потужностей, складів, знищення вантажів тощо.
Оскільки перестрахування в цьому разі не передбачено, фінансова відповідальність цілком і повністю лягає на державний бюджет. При цьому кожен страховий випадок негативно впливає на капітал ЕКА, який може зрештою скоротитися з тих самих 2 млрд грн до «нуля». У результаті агентство втратить можливість страхувати не лише воєнні ризики, а й загалом виконувати зобов'язання за іншими контрактами експортерів.
Також у законопроєкті немає жодного слова про те, за якими критеріями ЕКА відбиратиме інвестиційні проєкти, які зможуть отримати захист.
Втім до другого читання законопроєкт №9015 буде ґрунтовно доопрацьований. Як повідомив Mind один із ініціаторів документа, голова парламентського Комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, у законопроєкті має бути передбачений чіткий, прозорий механізм страхування воєнних ризиків. Депутати планують удосконалити проєкт до другого читання протягом місяця-півтора.
Крім цього, згодом нормативно-правові акти, необхідні для реалізації норм нового закону, має затвердити Кабмін та НБУ. Вони ж забезпечуватимуть реалізацію механізму страхування прямих інвестицій від воєнних ризиків.
Джерело @ mind.ua
