З обмеженим експортом зернових в українських виробників постала потреба розвивати переробку. Але, як виявилося, створювати переробні підприємства в країні під час війни, без іноземних інвестицій, із порожнім держбюджетом та відсутніми умовами для розвитку нових напрямів — практично неможливо.
Через нестабільну і незрозумілу ситуацію з експортом та низькі ціни на зернові сьогодні аграрії починають розглядати і прораховувати переробку. За інформацією компанії ProAgro Group, останні 3-4 місяці вони отримують багато запитів на бізнес-плани саме щодо аналітики в переробці.
«Забезпечення відповідного балансу обсягів виробництва і експорту як самого зерна, так і продуктів його переробки — від борошна до крохмалю, глютену, білків — все це дасть можливість галузі гідно пройти цей складний воєнний час», — зазначив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Тарас Висоцький під час Grain Storage Forum ELEVATOR 2023.
Водночас директор ГС «Борошномели України» Родіон Рибчинський, звернув увагу що діюча державна програма щодо створення й розвитку переробних підприємств передбачає максимальну суму для одного підприємства до 8 млн грн.
"За такі кошти можна збудувати невеличкий переробний цех, який виготовлятиме продукцію для невеликого населеного пункту, де він буде збудований. Він ніколи не буде робити конкурентоспроможну продукцію для експорту. А великим переробникам це лише шкодить, тому що збільшує конкуренцію, «відтягує» кадри і сировину".
За його словами, не потрібно жити ілюзіями: держава чи міжнародні фонди не вкладатимуть кошти в будівництво великого переробного підприємства, якщо вони не виступатимуть як майбутній власник цих потужностей. До того ж, іншим країнам не потрібно вирощувати в Україні конкурента.
Цю думку підтримує й співвласник HD-group і GFSGROUP Борис Шестопалов, який зазначає, що жоден міжнародний фонд не інвестуватиме кошти в труби, які закопуються в землю.
"Вони готові вкладати кошти у вже існуючі підприємства, які є зараз. Тож частина домашнього завдання, яке потрібно зробити Україні насамперед через профільні асоціації, — наполягати на виділенні значних коштів на створення інфраструктури нових кластерів. І взагалі, весь харчопром в Україні має бути «перепакований», оскільки більшість підприємств — старі й замкнені всередині інфраструктури великих міст, зі складністю розвантаження, відсутністю під’їзних шляхів. Якщо підприємства не будуть ефективними, а це мінімальні енергозатрати, оптимізація процесів на кожному етапі, — ми не зможемо конкурувати з підприємствами найближчих країн".
Більше оптимізму щодо переробки має власник і генеральний директор Interprojekt Gmbh Іван Кунь, який переконаний, що найближчим часом ринок переробки буде рухатися в бік біоенергетики, що пов’язано зі світовими тенденціями зменшення карбонового сліду.
"Я цим напрямом займаюсь з 2006 року і до цього часу бачив дуже мало успішних проєктів, а це означає лише одне — не створені умови та правила гри на ринку. Маючи таке аграрне лобі, можна відкрити ці можливості. Адже агробізнес зараз може забезпечити не тільки харчову безпеку України, а й енергетичну".
Він додав, що значним трендом у переробці є біорозкладне паковання, яке робиться з крохмалю та заміняє пластик. За цим — майбутнє.
Та, незважаючи на продукт переробки, експерти радять виробникам ще на стадії написання бізнес-плану з організації переробки розпочинати з кінця ланцюга та насамперед вияснити: куди продавати продукцію, і хто буде її кінцевим споживачем. Крім того, варто пам’ятати, що, рухаючись в експортному напрямку, потрібно мати сильну внутрішню торговельну марку і продукт. Без цього буде складно виходити на світові ринки.
Джерело @ AgroPortal
