Національний банк України (НБУ) затвердив Концепцію відкритого банкінгу, що визначає напрямки розвитку та дорожню карту для впровадження в Україні API (інтерфейс прикладного програмування) як платформи для обміну даними між постачальниками платіжних послуг.
“Впровадження в Україні відкритого банкінгу матиме позитивний вплив на ринок фінансових послуг. також, сприятіме розвитку фінтеху, впровадженню інновацій у платіжній сфері, посиленню конкуренції та, як внаслідок, покращенню якості наявних і створенню нових платіжних послуг і продуктів”, – передає прес-служба регулятора слова заступника голови НБУ Олексія Шабана.
Зазначається, що відкритий банкінг забезпечує структурований і безпечний обмін даними між постачальниками платіжних послуг через відкриті API.
«Йдеться про розвиток нової екосистеми, заснованої на інтерфейсі прикладного програмування (API) і призначеної для розробки платіжних продуктів і послуг – більш різноманітних і привабливих для клієнтів», – зазначає Нацбанк.
Регулятор нагадав, що відповідно до закону “Про платіжні послуги” відкритий банкінг в Україні має запрацювати у серпні 2025 року.
Уточнюється, що відкритий банківський сервіс передбачає, що банки та інші надачі платіжних послуг з обслуговування рахунку мають відкрити свій API для надавання нефінансових платіжних послуг із можливістю підключення до інтерфейсів своїх сервісів із забезпеченням доступу до відомостей за рахунком користувача та ініціювання платіжних операцій.
Підкреслюється, що у відкритому банкінгу вирішує лише користувач (фізична або юридична особа), який має отримати доступ до свого рахунку та конкретного обсягу інформації.
Ключовою перевагою такого обміну Нацбанк надає можливість користувачам фінпослуг вибирати зручний і сучасний спосіб використання своїх рахунків, а для бізнесу – налагодити взаємовигідну співпрацю та отримати більше можливостей для розвитку своїх рішень. Як вважає НБУ, за допомогою відкритого банкінгу користувачі більш ефективно використовують свої кошти на рахунку, використовуючи консолідовану в одному платіжному застосунку інформацію про рух коштів та їх залишок на своїх рахунках, відкритих у різних фінансових установах.
На відміну від традиційного банківського сервісу відкритий банкінг розміщується на технологічній мережі фінустанов та інших постачальників нефінансових платіжних послуг, що дає їм можливість здійснювати ефективний обмін інформацією за попередньою згодою користувача.
“Завдяки відкритому банкінгу відбувається трансформація платіжного ринку, стимулювання розвитку фінтехів, з’являються можливості для розвитку та масштабування екосистеми, підвищується рівень конкуренції серед учасників нового ринку платіжного ринку. Водночас регулятор підбадьорює про високий рівень захисту прав користувачів і безпеки даних”, – заявив регулятор.
У повідомляє наголошується, що Нацбанк визначатиме основні засади роботи відкритого банкінгу та напрямки його подальшого розвитку відповідно до нагальних потреб, а також підбадьорює про нормативно-правове регулювання його роботи та про нагляд за дотриманням постачальниками платіжних послуг його вимог.
Як підкреслили в НБУ, технічні специфікації затверджувати регулятором на базі спільних напрацювань з учасниками ринку.
Згідно з дорожньою картою впровадження концепції, у грудні-жовтому поточному році робочі групи НБУ розроблять першу версію технічних специфікацій, а також у четвертому кварталі 2023 року першу версію специфікації візьмуть із боку регулятора для тестування.
У першому кварталі наступного року планується сформувати вимоги інтересних сторінок, зокрема, загальні підходи до здійснення нагляду та захисту прав користувачів, ІТ-безпеки, захисту персональних даних користувачів, а також сформувати перелік НПА (Нормативно-правових актів) та концептуальні зміни, зміни правової бази для пілотування.
Потім, у березні-червні 2024 року, у плані регуляторної підготовки та проведення першого етапу тестування обмеженого набору API та його аналізу, визначення зон доопрацювання специфікацій, доопрацювання та розробки другої версії технічних специфікацій.
За друге півріччя 2024 року НБУ збирається провести другий етап тестування API, з більшим набором і колом учасників, у результаті якого буде підготовлено другу версію специфікацій. Також до кінця наступного року планується затвердити нормативно-правові акти, щодо авторизації, зокрема, доопрацювати реєстр платіжної інфраструктури та порядок роботи відкритого банкінгу та технічні специфікації.
Джерело @ https://open4business.com.ua/
