Попри те, що війна в Україні все ще триває, інвестори з приватного сектора готові вкладати кошти в нові об’єкти. Найбільш привабливі сфери - це енергетика, тютюнова продукція та виробництво сировини та посівного матеріалу. 

Про це йдеться в  матеріалі німецького видання  Frankfurter Allgemeine Zeitung.

За даними видання, минулого року валовий внутрішній продукт в Україні скоротився на 29,5%. "Проте поки на конференціях ламають голови над тим, скільки мільярдів доларів коштують відновлення країни, американські фінансові групи, такі як BlackRock, вже заявляють про наміри інвестицій", - йдеться в статті.

Автори матеріалу визнають, що кількість інвесторів, готових інвестувати в Україну під час війни, невелика. Середів - бренди продуктів харчування, фармакології тощо.

1. Швейцарська корпорація продуктів харчування Nestlé планує вкласти 40 млн євро в розширення заводу з виробництва локшини швидкого приготування. 
2. Ірландська компанія Kingspan збирається протягом 5 років будувати новий завод в Україні вартістю 200 мільйонів євро. 
3. Німецькі гіганти Bayer AG і Fixit також оголосили про мільйонні інвестиції. 
4. Тютюнова корпорація Philip Morris  заявила про намір збудувати нову фабрику з виробництва сигарет  під Львовом.

Philip Morris з перших днів повномасштабного вторгнення колишнього виробництва в Харківській області з міркуваннями безпеки. Адмінбудівля на території колишнього заводу зазнала руйнувань від влучення російських ракет. Попри це для компанії є оптимальним   відновленням своїх потужностей, позаяк “в охопленій військовій країні зараз майже кожна третя продана пачка сигарет вироблена нелегально”.

Протест у своєму інтерв'ю представники Philip Morris більше акцентують увагу на підтримці української економіки.

«Ця інвестиція є сильним сигналом впевненості в українській економіці, українському народі та в майбутній Україні», — разом Массімо Андоліна, президент європейського регіону Philip Morris International.

Як пише Frankfurter Allgemeine Zeitung, нова фабрика, вартістю 30 млн доларів, буде розташована на заході України, неподалік від Львова. Очікується, що вона виробляє близько 10 мільярдів сигарет на рік. У компанії кажуть, що нове місце обирали з міркувань безпеки для співробітників та їхніх сімей. У цьому регіоні ракетні удари були менш інтенсивними з початку вторгнення.

«Наше рішення призупинити виробництво в Харкові з першого дня вторгнення пояснюється прагненням забезпечити безпеку нашого персоналу там», — цитує видання Массімо Андоліну, яке оцінює зусилля корпорацій з переміщення працівників у ті райони України, які також менше постраждали від війни, а за кордон. 

Варіант будівництва нової фабрики в Польщі, тобто у безпечній місцевості, відкинула тютюнову корпорацію. «Наше рішення інвестувати в нове виробництво в Україні відповідає вашому бажанню, щоб продукція для внутрішнього виробництва вироблялася в країні країни», — каже він, додаючи, що цей крок-ринок також має на меті статистику для інших компаній з-за кордону інвестувати в Україну .

Як пише Frankfurter Allgemeine Zeitung, багато інших компаній вже готові інвестувати в Україну або принаймні розглядають такі можливості. 

Наприклад, німецький виробник будівельних матеріалів Knauf. Компанія втратила своє підприємство в Донецькій області, в яке було інвестовано 200 млн євро. Проте керівництво компанії говорить, що Knauf має намір побудувати новий завод в Україні, як тільки дозволити умови. Наразі поставки для внутрішнього ринку, які надходять із заводу під Києвом, спочатку було прийнято, а потім знову запущено в середині 2022 року. Knauf також розмірковує над участю при реконструкції соціальних об'єктів, таких як дитячі сади, школи, лікарні тощо.

400 доларів іноземних інвестицій було залучено лише у 2022 році. Таку цифру називає виконавчий директор Українського агентства із залучення інвестицій UkraineInvest Сергій Цівкач. І це без урахування інвестицій Bayer на 60 млн доларів у новий насіннєвий завод та 30 млн доларів від Philip Morris.

Проте це цифри неспівмірні, якщо порівняти із загальною сумою збитків, заподіяних інфраструктурі України, внаслідок військової агресії Росії. 

За  оцінками Київської школи економіки , на травень 2023 року ця сума становить 147,5 млрд доларів. 

У Сергія Цівкача є довгий перелік галузей, куди він хоче залучити іноземних інвесторів. Серед них озброєння, металургія, сільське господарство, енергетика, фармацевтика, логістика, деревообробка та ін. без цього, під час війни продовжується приватизація майна, що зараз знаходиться в державній власності. Це дозволить також залучити додаткове фінансування.

Українська влада робить багато для того, щоб заспокоїти побоювання інвесторів. Це стосується лише можливих збитків від війни. У порядку денному також стоять старі проблеми: бюрократія, складне податкове адміністрування та корупція. Наприкінці червня Зеленський оголошень про створення спеціального суду для позовів від іноземних інвесторів. Корумпованим суддям у майбутньому загрожує до 15 років оформлення волі. Крім того, українські інвестори тепер можуть застрахувати до 90% виявлених збитків від військових ризиків. Франкфуртський банк розвитку ProCredit, який оплачує банківські операції в Україні, став першим бенефіціаром Багатосторонньої агенції з гарантійних інвестиційних пропозицій (MIGA), члена групи Світового банку.

Попередньо Україна досягла згоди з G7 та ЄС щодо інвестиційних гарантій. Угода передбачає довгострокові та "доступні" позики від міжнародних фінансових організацій, таких як Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку і Європейського інвестиційного банку.

"Зрозуміло, що в нинішній ситуації велика кількість іноземних компаній ще не готова інвестувати в Україну", – кажуть інвестиційні консультанти Rödl & Partner. Вони з розумінням ставляться до тих компаній, хто вагається перед обличчям триваючих атак безпілотників. Томаш Фіала, засновник української інвестиційної компанії Dragon Capital, також не покладає надто великих надій на приватних інвесторів. "Наприклад, інвестиційні банки Goldman Sachs і Blackrock, підтримують Україну, проте вони чекають закінчення війни, перш ніж інвестувати великі суми коштів", – зазначає він.

Натомість, йдуть розмови про високі очікування від Українського фонду розвитку, який уряд планує запустити разом з американськими фінансовими корпораціями JPMorgan і BlackRock. З такою заявою виступив Зеленський на початку року в Нью-Йорку. Словом, фонд покликаний його використовує "інноваційні та традиційні фінансові інструменти".

Також було згадано про участь великого донора з Австралії: мультимільярдера та філантропа Ендрю Форреста. Він повідомив, що хоче внести до фонду 500 мільйонів доларів. Під час конференції щодо відновлення України в Лондоні Форрест говорив про перспективу ще більших інвестицій, але пов'язував це з ефективною боротьбою проти корупції.

Джерело @ Діло