І як можуть поліпшити ситуацію держава, бізнес та претенденти на посади.

Торік понад 8000 підприємств отримали компенсацію за працевлаштованих спеціалістів, зокрема більш ніж за 14 000 ВПО, у розмірі 181 млн грн. Крім того, наприкінці минулого року поліпшилася ситуація з безробіттям – цей показник знизився на 28% від березня до грудня 2023 року. Проте, попри обнадійливі показники, певні виклики на ринку праці залишаються актуальними. Кого шукають роботодавці, яких спеціалістів зараз бракує і як можна змінити ситуацію на краще, розповіла Mind адвокатка Адвокатського бюро Івана Хомича Олена Воронкова.

Повномасштабне вторгнення сусідньої держави на територію України у 2022 році перевернуло життя українців та змусило пристосовуватися до нових реалій за дуже стресових обставин. Хтось виїхав із країни й чекає на перемогу, хтось, побувши у статусі біженців обіцяні «два-три тижні», повернувся та продовжив свою діяльність, авжеж, є і ті, хто залишався у своїх домівках.

Як показує статистика, кількість населення, яке виїхало, майже дорівнює тим, хто перетинає кордон у зворотному напрямку. Тобто, не дивлячись на загальне враження, що країна спустошується, статистика показує, що у відсотковому значенні кількість населення майже не змінюється.

Як міграція впливає на показники безробіття

Згідно із статистичними даними Міністерства фінансів України, на кінець 2023 року офіційно зареєстрованих безробітних було лише 95 400 осіб. Водночас у січні 2023 року таких  безробітних було 166 000 осіб, у зв‘язку з чим складається враження, що ситуація поліпшилась.

Однак потрібно оцінювати ці дані з урахуванням мобілізаційних процедур. Тому, як повідомляв Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, якщо порахувати кількість безробітних за методикою Міжнародної організації праці, то рівень безробіття у країні у 2023 році становить 19%, що вдвічі більше, ніж аналогічний показник 2021 року.

Реально ж ситуація виглядає так, що роботодавці місяцями не можуть закрити вакансії, а люди роками шукають догідну роботу.

Дефіцит спеціалістів чи брак вакансій?

Для розв‘язання причин цієї проблеми можемо подивитися на сайти пошуку роботи та співвідношення пропозицій із попитом. Так, на одному з популярних сайтів пошуку роботи «Work.ua» за добу було розміщено по місту Києву 3827 вакансій на повну зайнятість і надійшло 2135 резюме від кандидатів.

Водночас, якщо звернути увагу на категорії, у попиті на першому місці стоять вакансії у галузі продажів і закупівель, сфери обслуговування та виробничі спеціальності. Кандидатами же подані резюме на  адміністративні посади та посади керівників і вдвічі менше резюме на вакансії ІТ-спеціалістів і спеціалістів у сфері продажів та закупівель.

Якщо подивитися на ситуацію в інших регіонах, то, наприклад, у м. Дніпро розміщено 1023 вакансії, переважно в категоріях робочих і виробничих спеціальностей, у сфері продажів та закупівлі, сфери обслуговування.

Резюме ж було надіслано вдвічі менше – 556, за категоріями адміністративних посад і керівників, робочих і виробничих спеціалістів та ІТ-спеціалістів. Така нерівність зберігається, для прикладу, й у Львові.

Отже, можна зробити висновок, що попит на фахівців значно вищий. Тобто в цьому випадку кандидати перебувають у привілейованому стані. Крім того, існує дисбаланс між професіями, яких потребує ринок, та спеціалістами, які шукають роботу. Тому нагальним є питання перепрофілювання або ж здобуття актуальних навичок у професії.

Під час обрання варіанту щодо освоєння нової сфери діяльності або поглиблення знань за вже здобутим фахом потрібно зважати на те, у якій області країни ви плануєте перебувати. Адже кожен регіон має свої особливості та специфічну атмосферу.

Актуальними нині професіями є ті, яким населення не навчали та на які раніше не було попиту, – менеджери з продажу та працівники логістичного комплексу. Крім того, на вправних робітників виробничих спеціальностей також зараз є запит. Це пояснюється тим, що протягом минулих 20 років «наштамповано» вже стільки економістів і юристів, що кваліфіковані кадри для виробництв на вагу золота.

Ейджизм у працевлаштуванні

Окремим гострим питанням було й досі лишається працевлаштування осіб передпенсійного віку.

Законодавчих підстав для неприйняття на роботу осіб передпенсійного віку немає. Ба більше, відповідно до ст. 24 Конституції України не може бути привілеїв або обмежень за будь-якими ознаками, зокрема, статі або віку.

Але з проблемою працевлаштування люди віком за 50 років добре знайомі. Статистику осіб, яких не взяли на роботу за віковими показниками, у відкритому доступі не публікують, але, вважаю, якби таку вели й оприлюднили, то відсоток резюме кандидатів у віці за 50 років, які навіть не проглядають, становив би понад 80%.

Люди, які залишилися без роботи напередодні пенсії, можуть покладатися наразі лише на себе та за відсутності попиту на роботу за спеціальністю переходити в інші сфери, де вік не є перешкодою.

Наприклад, у державному секторі на посади нижчих ланок або в менш затребуваних напрямках для активного та працездатного населення (охоронці, няні тощо). Менш підприємливим залишається тільки сподіватися на симбіоз бізнесу та держави щодо врегулювання цього питання.

Як поліпшити ситуацію на ринку праці

Допомогти кандидатам усіх професій і у всіх вікових категоріях можна лише в разі комплексної роботи над завданням щодо подолання безробіття, як з боку держави, бізнесу, так і власне претендентів. Уряду варто акцентувати увагу на розвитку програм перекваліфікації, спрямованих на затребувані сфери економіки, такі, як менеджент, ІТ та логістика.

Це може бути створення центрів професійної освіти, де люди могли б швидко здобути нові вміння. Не зайвим було б організувати податкові пільги для підприємств, які готові наймати щойно перекваліфікованих або таких, які знаходяться у процесі здобуття нової професії, осіб.

Підприємства мають навчати своїх працівників необхідним навичкам для підтримання конкурентоспроможності на ринку праці. Організація стажувань та оглядових знайомств із виробництвами може бути корисною для працівників, які прагнуть професійного розвитку.

Особи, які перебувають у пошуку роботи, мають бути готовими до саморозвитку – використовувати доступні ресурси й мережі для підвищення кваліфікації.

Переосмислення професійної освіти є ключовим елементом у цій ситуації. Це вимагає створення програм, які відображають реальні потреби ринку та забезпечують випускників вишів актуальними навичками.

Усі ці механізми можуть спрацювати лише за умови комплексного підходу з боку держави й бізнесу, а також активної участі самих осіб, які бажають отримати роботу. Такий підхід дозволить розвиватися, буде гідно оплачуватись і сприятиме стабілізації економічного стану держави.

Джерело @ mind.ua