Реформа Бюро економічної безпеки (далі - БЕБ, Бюро) - одна з ключових тем сьогодення, адже перезапустити БЕБ до 1 липня 2024 року Україна зобов'язалась у рамках програми з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та Ukraine Facility. Від цієї реформи залежить доля міжнародної допомоги на суму понад 21 млрд євро.

Так, міжнародні партнери сподіваються, що нормальна робота БЕБ (прикриття схем з акцизом, скрутками тощо) дозволить зменшити потребу в залученні зовнішнього фінансування та покращити фінансову стійкість України за рахунок внутрішнього ресурсу.

Реформувати БЕБ вимагає і бізнес в Україні. Через “резонансні” кримінальні провадження підприємці нарікають на Бюро, яке замість того, щоб сприяти забезпеченню економічної безпеки держави, стало черговим органом тиску.

Що планує зробити влада?

На розгляді у ВРУ перебуває декілька законопроєктів, які, за словами їхніх авторів, мають перезавантажити орган та орієнтовані на зміну керівництва, аудит ефективності БЕБ і переатестацію працівників Бюро. Безумовно, це потрібно зробити. Але в багатьох експертів і лідерів бізнес-спільноти виникає цілком слушне запитання: а чи достатньо виключно кадрових змін для перезапуску БЕБ?

Очевидно, що запропоновані законодавчі зміни мають стати тільки початком реального перезавантаження - орган, найдієвішим інструментом якого залишається кримінальне провадження, апріорі не може створити економічну “безпеку”.

Яким хотіли побачити БЕБ?

За задумом законодавців, БЕБ мав стати не класичним правоохоронним органом, а центральним органом виконавчої влади, основним завданням якого є протидія правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави (ч. 1 ст. 1 Закону України “Про Бюро економічної безпеки України” (далі - Закон).

Що важливо: окрім правоохоронної, на БЕБ покладено виконання аналітичної, економічної, інформаційної та інших функцій.

Особливий акцент у Законі зроблено на аналітичній функції БЕБ. У її основі - ризик-орієнтований підхід, тобто оцінка дій підприємців з точки зору того, які з них можуть принести найбільшу шкоду економіці.

Для цього в Законі передбачено досить широкий перелік інструментів, якими можуть оперувати аналітики БЕБ, зокрема:

• аналіз ризиків;

• кримінальний аналіз;

• управління ризиками;

• профілі ризиків тощо.

БЕБ має залучати інші державні органи та бізнес і спільно проводити комплекс заходів з оцінювання ризиків у сфері економіки: збирати, обробляти, оцінювати та аналізувати інформацію про результати діяльності цих органів і пропонувати, як на основі цього аналізу можна мінімізувати та усунути ризики у сфері економіки (ст. 13 Закону).

Як БЕБ має визначати ці ризики? У ст. 12 Закону закріплені критерії при застосуванні ризик-орієнтованого підходу, які пов'язані з:

- правопорушником, характером та видом протиправної дії,

- галузевими особливостями системних кримінальних явищ,

- фінансовими втратами держави від оптимізації сплати податків тощо.

Як висновок: БЕБ у своїй роботі з протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави мав би виявляти як загальносистемні ризики у сфері економіки, так і ризики щодо конкретного потенційного правопорушника. Важливий момент: акцент мав би бути на саме на попередженні, а не притягненні до відповідальності чи покаранні.

Чим БЕБ став насправді?

Натомість ми бачимо одразу кілька системних помилок: передбачені Законом інструменти превенції належним чином не впроваджені та не працюють, а внесення відомостей в ЄРДР та застосування запобіжних заходів у вигляді обшуків та арешту майна потенційних порушників в рамках кримінальних проваджень, на жаль, є скоріше звичайною практикою, аніж винятком.

Стало очевидним, що відсутнє концептуальне бачення, як втілити ризик-орієнтований підхід у діяльності БЕБ:

• досі не розроблена та не впроваджена методологія аналізу та управління ризиками у сфері економіки;

• не проведено комплекс заходів з оцінювання ризиків у сфері економіки, передбачений ст. 13 Закону;

• порядок проведення цього комплексу заходів також не затверджено КМУ.

Наслідком цього стають цілком реальні практичні проблеми, які впливають, у першу чергу, на права платників податків, інвестиційну привабливість України та можливість ведення бізнесу в Україні загалом.

Для прикладу, не визначено, як саме БЕБ взаємодіє з платниками податків для перевірки отриманої інформації поза межами кримінального провадження. Виходить, що будь-яка інформація про можливе ухилення від сплати податків за замовчуванням має стати підставою для внесення відомостей до ЄРДР та до моменту набуття певного процесуального статусу в рамках кримінального провадження, такий платник податків не має визначених законодавством механізмів захисту своїх прав.

Також непоодинокими є випадки, коли Бюро обґрунтовує клопотання про застосування арешту майна підприємця виключно аналітичним продуктом. Такий аналіз зазвичай складений з використанням інформації з інформаційних систем БЕБ та містить лише умовні (!) висновки про можливе (!) вчинення кримінального правопорушення.

Безумовно, зміна підходів у діяльності БЕБ багато в чому залежить від кадрового складу органу. Проте, хто б не прийшов зараз у керівництво БЕБ, ці люди мають отримати належним чином сформовану нормативну базу.

3 ключові кроки, які можна реалізувати вже зараз, не чекаючи на перезапуск органу:

• розробити підзаконні акти, передбачені Законом для ефективного впровадження ризик-орієнтованого підходу та методології виявлення й управління ризиками у сфері економіки;

• передбачити механізм взаємодії БЕБ з бізнесом поза межами кримінального провадження;

• чітко визначити правову природу аналітичного продукту для використання в рамках кримінального провадження та обмежити використання аналітичних продуктів як єдиного доказу на підтвердження можливого ухилення підприємців від сплати податку у таких кримінальних провадженнях.

Джерело @ Ліга:Закон