На це звернула увагу Велика палата Верховного Суду, скасовуючи ухвалу апеляційної інстанції у справі № 910/16580/23 , повідомляє « Закон і Бізнес ».

У цій справі фермерське господарство звернулося з позовом до держави в особі ДКС про стягнення 1 млн грн. відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги вмотивованими тим, що з боку суддів Апеляційного суду Львівської області були допущені грубі порушення ст.40, 55, 56, 60 Конституції та норм ЦПК, після чого судді присудили до стягнення з ФГ судовий збір у розмірі 1378,0 грн, чим було спричинено моральну шкоду, яка полягала у приниженні ділової репутації, пошкоджено нормальні ділові зв`язки через неможливість продовження активної підприємницької діяльності ФГ.

Суд першої інстанції відмовив у позові. Апеляційний суд відкриває провадження за скаргою на це рішення, але зупинив розгляд, зобов’язавши особу, яка підписала апеляцію, надати статут ФГ або положення чи договір, яким підтвердили її участь у справі за правилами самопредставництва юрособи.

ВП ВС конкретизувала власний висновок, викладений у ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20. Здійснюючи тлумачення ч.3 ст.56 ГПК, вона дійшла висновку, що крім керівника та члена виконавчого органу, особами, через які можливо самопредставництво, можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юрособи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору. (контракт).

Особа, через яку юрособа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити судом свій статус, у тому числі шляхом подання документів, наведених у ч. 1 ст. 3 ст. 56 ГПК — статут, положення, трудовий договір (контракт).

Водночас, ВП ВС зауважила: якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчинити дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо таке є).