В четвер, 21 вересня, відбулася 8-ма сесія Закарпатської обласної ради, в ході якої обласні депутати ухвалили рішення звернутися до Президента України Петра Порошенка щодо скандального Закону України «Про освіту», який було прийнято Верховною радою 5 вересня. За відповідне рішення проголосувало 38 із 56 народних обранців, повідомляє прес-служба облради. 

За словами голови Закарпатської облради Михайла Рівіса прийняття Верховною Радою України 5 вересня нового Закону України «Про освіту», на переконання представників 4-х фракцій обласної ради, обмежує права всіх національних меншин на навчання рідною мовою, а сам Закон суперечить Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, яку Україна ратифікувала в 2003 році, а також Закону України «Про національні меншини в Україні» та міжнародним договорам, укладеним Україною із сусідніми країнами, зокрема Молдовою, Румунією, Угорщиною, які передбачають зобов’язання України щодо забезпечення мовних прав національних меншин.

"Усім добре відомо, що Закарпаття – багатонаціональна область, у нас положення Європейської хартії регіональних мов застосовуються одразу до трьох мов – румунської, словацької та угорської. Тому цілком зрозуміло, що Закарпатська обласна рада, яка зобов’язана представляти інтереси усіх без винятку мешканців області, не може бездіяти та повинна зробити все можливе для захисту прав представників національних меншин, які живуть на Закарпатті, є законослухняними громадянами України і прагнуть у повному обсязі володіти державною мовою, – зазначив Рівіс.

Далі з цього питання висловились представники політ сил «Єдиний центр» та «Батьківщина», які у підсумку відмовились брати участь у голосуванні, а другі – утримались.

Текст звернення, оприлюднений прес-службою облради:

«Ми, депутати Закарпатської обласної ради, підтримуючи прагнення влади до покращення якості освіти в Україні, в тому числі всебічний розвиток української мови як державної, звертаємося до Вас із приводу прийняття Верховною Радою України 5 вересня 2017 року Закону України «Про освіту», у якому, на нашу думку, порушуються конституційні права осіб, які належать до національних меншин, на навчання рідною мовою.

Вкрай стурбовані можливими наслідками для населення краю  у зв’язку із впровадженням норм цього Закону. Громадяни України, які належать до національних меншин, втрачають право на вільний вибір мови навчання, що замінюється правом одержувати освіту в державних і комунальних закладах виключно державною мовою. Представникам нацменшин гарантується право на здобуття освіти мовою відповідної національної меншини тільки в окремих класах комунальних навчальних закладів на рівні дошкільної і початкової освіти, і тільки поряд з державною мовою. Тобто у зв’язку із прийняттям Закону втрачається право осіб, приналежних до національних меншин, на здобуття освіти рідною мовою в державних і комунальних закладах на всіх рівнях, крім вищенаведених, і формах (зокрема: загальної, середньої, спеціальної, вищої тощо) освіти, а також право на функціонування навчальних закладів з мовою навчання національних меншин.

Нормативними положеннями статті 7 Закону порушується ряд прав і свобод, передбачених та гарантованих Конституцією України. Зокрема:

- частинами 3 і 5 статті 10, щодо гарантування вільного розвитку, використання і захисту мов національних меншин та конституційної гарантії застосування мов;

- частинами 2 і 3 статті 22 щодо гарантування і неприпустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів;

- частиною 5 статті 53 щодо гарантування громадянам, які належать до національних меншин права на навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови у державних та комунальних закладах.

Низка положень прийнятого Закону не відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, Декларації про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які Україна ратифікувала.

Деякі положення прийнятого Закону суперечать двостороннім договорам України з сусідніми країнами, зокрема Молдовою, Румунією, Угорщиною, які передбачають зобов’язання України щодо забезпечення мовних прав національних меншин. Згідно зі статтею 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких надала Верховна Рада України, є частиною національного законодавства України.

Упродовж багатьох десятиліть забезпечувалося і реалізувалося на практиці право національних меншин на навчання рідною мовою. Це право, закріплене законодавчо для усіх без виключення національних меншин, представлених у багатонаціональному українському суспільстві.

Наш край знаний своєю толерантністю і міжетнічною злагодою, яка сформувалася історично упродовж багатьох століть. На території українського Закарпаття живуть представники понад 100 національностей, серед яких  угорці, румуни, молдавани, словаки, поляки, німці та ін., і всі вони, будучи громадянами демократичної України, бажають у повноті оволодіти державною мовою без обмежень щодо мов національних меншин.

Висловлюємо своє занепокоєння і просимо Вас, вельмишановний Петре Олексійовичу, застосувати надані Вам законодавством України повноваження – внести правки або накласти вето на проект Закону України «Про освіту», який, поряд з тим, що спричинить порушення конституційних прав і свобод громадян України, несе загрозу авторитету нашої держави на міжнародній арені; ставить під сумнів щирість проголошених Україною євроінтеграційних прагнень, реалізація яких неможлива у разі порушення прав і свобод людини, зокрема і представників національних меншин; може призвести до міжнаціональних конфліктів, зростання еміграційних процесів і не веде до консолідації суспільства.

Також просимо направити проект Закону України «Про освіту» для експертизи Генеральному секретарю Ради Європи та до Венеціанської комісії на відповідність його положень європейським стандартам та цінностям і, тільки у разі їх позитивних висновків, ініціювати повторний розгляд законопроекту Верховною Радою України"

Нагадаємо, 5 вересня Верховна рада України схвалила новий Закон "Про освіту", яким встановила, що єдиною мовою надання освіти є українська мова. Відповідні зміни різко розкритикували сусідні країни зокрема Румунія, Молдова та Росія, а Угорщина поскаржилась на Україну в ООН та ОБСЄ.