Спочатку документом пропонуються більш ефективні механізми врегулювання таких спорів для платників податків у випадках, коли порушення податкового законодавства сталося не з їхньої вини.

Серед іншого, законопроектом поряд з формальними складами правопорушень пропонується запровадження принципу винної відповідальності платників податків, притаманного всім галузям української системи права, на противагу до існуючої відповідальності платника без вини.

Зокрема, платник податків буде вважатися винним у скоєнні податкового правопорушення, якщо буде встановлено, що він мав можливість для дотримання правил і норм, за порушення яких Податковим кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання.

У зв’язку з цим при розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом можуть додатково досліджуватися також документи платника податків, що свідчать про його належну обачність.

Крім того, передбачено застосування системи пом’якшуючих обставин і обставин, що звільняють від відповідальності, що дозволить не залучати платників податків до відповідальності за порушення, наприклад, завдані збоями електронних систем прийняття звітності.

Законопроектом разом з детальним механізмом відшкодування державою шкоди за неправомірні рішення контролюючих органів також запропонована спрощена процедура такого відшкодування.

Так, якщо особа, чиї права порушені, має певні труднощі в доведенні розміру фактично завданих збитків, вона може отримати фіксований розмір відшкодування.

Серед іншого, законопроектом також істотно розширені вимоги до змісту податкового повідомлення-рішення.

Обов’язковою складовою такого рішення має бути докладний виклад фактичних обставин справи, підтверджених належним чином, і належне обґрунтування контролюючим органом своїх мотивів застосування санкцій до платника податку.

Міністерство фінансів ініціює оптимізацію рішень комісією Державної фіскальної служби про призупинення реєстрації податкових накладних.

За матеріалами Українські Новини