Бізнес Закарпаття пропонує Вашій увазі переклад статті латвійського видання Riga.Rosvesty.

Поки більшість українців проводили новорічні свята за святковим столом, уряд не спав, а стахановськими темпами продавав за кордон усе, що ще можна продати. Та так захопився, що за перші десять днів 2018 року вичерпав всі річні квоти на поставки до Європейського Союзу цілого ряду товарів.

Наприклад, 80% добірного українського меду на внутрішній ринок не надходить, а продається за тверду валюту. Так само, як і яблучний та виноградний соки, які Україна також продає в Європу, тепер п'ють європейці, а простим українцям доводиться задовольнятися концентратом з пакетів.

80% виробленого меду Україна продає за кордон

Станом на 11 січня 2018 року Україна на 100% вичерпала річні квоти на безмитну поставку в ЄС меду, виноградного і яблучного соку. Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк на своїй сторінці в Facebook. «На календарі - 11 січня, а 100% експортної квоти на поставки меду в ЄС вже вичерпано, навіть з урахуванням того, що в минулому році її обсяг був збільшений. Зрозуміло, що експорт на цьому не зупиняється, просто продовжується на загальних підставах (на щастя, український продукт є конкурентним на європейському ринку навіть за рамками автономних преференцій). Але в той же час дата 11.01 і нульовий баланс свідчать про надвисокий потенціал цієї галузі», - заявив чиновник.

Він також повідомив, що в Україні налічується близько 400 тисяч бджолярів, які сумарно виробляють в середньому 70 тисяч тонн меду в рік, що є найвищим показником в Європі. «Майже 57 тисяч тонн, або 80% всього українського меду експортується - в основному до Європейського Союзу. Потенціал виробництва, виходячи з посівів медоносних рослин - до 140 тисяч тонн меду в рік, вдвічі більше поточних обсягів », - додав Мартинюк.

На його думку, Україна має великий ринок збуту і потенціал виробництва, однак, каменем спотикання є відсутність обов'язкових вимог до якості меду. «Існуючий державний стандарт є добровільним. У той же час, в рамках Угоди про Асоціацію, Україна взяла на себе зобов'язання запровадити європейські вимоги до меду. Дедлайн - кінець наступного року», - додав Мартинюк. Він також зазначив, що за першу декаду січня 2018 року повністю використані квоти на експорт виноградного і яблучного соку (14 тисяч тонн) і істотний відсоток використання (до 25%) в категоріях продукції птахівництва.

Що цікаво, у 2016 році встановлені квоти на поставки меду до ЄС (в розмірі 5 тисяч тонн) Україна вичерпала лише лютому, іншими совами - за місяць-півтора. У січні-березні 2017 року країна експортувала 21,9 тисячі тонн меду на загальну суму 36,9 мільйона доларів, що тоді вже побило всі рекорди - з України було вивезено майже половину експорту за весь попередній рік.

Також за інформацією прес-служби Міністерства аграрної політики України, одним з найбільших імпортерів українського меду є також і США. Експорт за океан приніс в український бюджет 12,6 мільйона доларів, що становить 34,03% від загального експорту солодкого продукту. Друге місце зайняла Німеччина, куди меду було продано на 8,5 мільйона доларів, а третє - Польща з показником в 3,7 мільйона доларів.

З одного боку, високі показники продажів свідчать про не менш високу якість українського меду. З іншого боку - в західні країни явно вивозитися найкращий продукт, залишаючи українцям «крихти» сумнівної якості. А вже швидкість, з якою Україна продає продукти, говорить тільки про одне - країні гостро не вистачає валюти та за рахунок цих продажів уряд зможе латати бюджетні дірки.

«Житниця» Європи - Україна купує в Європі ... пшеницю!

Втім, за словами заступника міністра, вичерпані квоти не означають, що Україна перестане постачати продукцію в ЄС. Йдеться лише про обсяги, на які не поширювалося мито. А з огляду на їх (обсяги) незначимий розмір говорити про серйозний прорив на європейський ринок більш ніж передчасно.

Найбільшими торговельними партнерами України на сьогоднішній день є Нідерланди, Іспанія, Польща, Італія, Німеччина і Франція. Їх сукупна частка в обороті українського експорту склала близько 75%. Втім, Європу цікавлять далеко не всі українські товари. Але ось якісні зернові та олійні культури, а також соняшникова олія та макуха, користуються там величезною популярністю. У свою чергу, Україна активно нарощує імпорт того, що сама в змозі вирощувати і виробляти: зернові культури, насіння олійних, какао-боби і шоколад, продукти харчування, спирт і алкогольні напої, відходи переробної промисловості та тютюнові вироби.

Але в той же час від більшості українських продуктів ЄС відгороджується не тільки через бажання підтримати вітчизняного виробника, скільки через невідповідність більшості українських продуктів стандартам ЄС. Про це, коментуючи ситуацію з вичерпаними квотами, заявив економічний експерт Борис Кушнірук. «У нас прийнята вся нормативна база, яка стосується стандартизації, технологічних вимог з випуску продукції. Це досить складні технологічні процеси і досить дорогі, які далеко не всі виробники можуть собі дозволити, тому процес виробництва готової продукції за стандартами ЄС для наших виробників поки ще є проблематичним, принаймні, для значної частини», - зазначив експерт.

Українська економіка залишається «сировинним» придатком для ЄС

За 11 місяців 2017 року Україна отримала 7,2 мільярда доларів від продажу товарів до країн Європейського Союзу. Таким чином, були перевищені показники аналогічного періоду в 2016 році на 31% або 1,7 мільярда доларів відповідно. Про це заявила заступник міністра аграрної політики і продовольства України Ольга Трофімцева. «Ми раді відзначити, що угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС працює, і це відбивається в конкретних цифрах зростання нашого двостороннього товарообігу в аграрній та харчовій сфері. Ми також сподіваємося, що даний позитивний тренд продовжиться і надалі, враховуючи нашу активну роботу в області наближення українського законодавства до стандартів ЄС», - зазначила вона.

Однак український економічний експерт Павло Мороз не поділяє оптимізму уряду, заявляючи, що українська економіка як і раніше залишається «сировинним придатком» для ЄС, причому країнам Європи це вигідно. «Стрімкий розвиток українського агропромислового комплексу завжди викликало стурбованість ЄС, тому замість відкритих ринків Україна отримала квоти і обмеження. Яскравим прикладом є події 2015 року, коли, усвідомлюючи зростання конкуренції на міжнародних ринках, ЄС наполегливо рекомендував Україні обмежити вітчизняних фермерів в дотаціях та пільгах», - зазначив експерт.

У свою чергу експерт з економічних питань Всеволод Степанюк заявив, що попри всі заяви, Європейський Союз насправді не збільшує, а зменшує торговельні квоти для України і «рекорди» по меду не є значущими. «Європейський Союз насправді не збільшив, а зменшив торговельні квоти для України. Для мене дивно, коли преференціями називають зменшення торгових квот на ряд товарів. Наприклад, на ту ж пшеницю квота в порівнянні з минулим роком зменшено в 15 разів. Не варто забувати, що саме пшениця є одним з основних статей експорту України. Всі інші, такі як мед - не є такими значущими і не можуть дати країні нічого істотного. Вони займають дуже мізерну частину в загальній частці української торгівлі. Зокрема, валютної виручки або освоєння валютних ринків. Преференції насправді менші, ніж в минулому році. І коли кажуть, що ЄС розширив преференції - це просто смішно», - говорить експерт.