Аналітики агентства Our World in Data, досліджуючи економічне зростання, встановили цікавий взаємозв’язок між багатством і ставленням до релігії.
На графіку нижче показано взаємозв’язок між показником ВВП на душу населення і важливістю релігії для жителів різних країн. Виявилося, що в житті жителів бідних країн релігія відіграє важливішу роль, ніж у житті жителів багатих країн.
Є винятки, але чітко видно таку тенденцію: чим бідніша країна, тим більшу роль в житті її громадян відіграє релігія. Чим багатша – тим менш важливою є релігія для громадян.
У багатих Японії, Німеччині, Південній Кореї, наприклад, менше п’ятої частини населення вважає релігію важливою, тоді як у бідній Ефіопії 98% громадян релігійні.
Економіка зростає в основному за рахунок інновацій. Інтернет, електрика, літак – ці ідеї виникли зовсім не від віри в те, що гроза – це гнів, а дощ – це сльози божі. Їх придумали вчені й винахідники. Ефіопія, Уганда, Буркіна-Фасо, Пакистан – дуже релігійні країни, але у них одні з найнижчих показників кількості патентів на душу населення.
Протилежний приклад – Японія. Громадяни тут не сильно релігійні – лише 11% вважають її значущою в своєму житті. Однак японські студенти посідають перше місце серед країн ОЕСР в рейтингу знання точних наук. Тому кількість патентів на душу населення в Японії – одна з найвищих у світі. Як наслідок, Японія – це країна швидкісних поїздів і роботів.
Економіка працює тоді, коли люди активно заробляють і витрачають гроші, і зазвичай витрачають на це значну кількість часу. Цінність цього часу вимірюється доходами. Тому тривалі служби в храмах, молитви, обряди, які забирають час у роботи, з економічної точки зору недоцільні.
Подивіться на графік ще раз. Європейці багато заробляють, і для них рахунок в банку важливіший від Біблії. У той час як доходи індусів в 9 разів нижчі за європейські. Тому що Індія – країна з безліччю релігій, щорічно десятки, якщо не сотні релігійних свят і фестивалів займають мільйони віруючих.
Країни з лівого верхнього кута графіка, за рідкісним винятком, не сильно урбанізовані. Тоді як мегаполіси в економіках Сходу, що розвиваються, обростають агломераціями.
Міста справно виконують роль майданчика для клубів за інтересами. Суспільне значення релігійних громад поступово відходить в історію. Коли ти думаєш, як провести час після роботи, навряд чи ти підеш до церкви. Релігійні громади програють в захопливості посиденькам з друзями в пабі, походам у кіно на блокбастери або покатушкам на велосипеді.
Але не варто робити поспішних висновків. У тих же Штатах, незважаючи на постійне зростання економіки і високий рівень життя, більше половини жителів вважають релігію невід’ємною частиною свого життя. Вибиваються із загальної тенденції і країни колишнього соцтабору, зокрема, Україна і В’єтнам – будучи не найрозвиненішими, вони мають низьку релігійність.