Перевести найбільш гнучку та прогресивну галузь із усього розгону на Кодекс законів про працю із минулої епохи — те ж саме, що скинути зі скелі
IT-сфера в Україні продовжує впевнено рухатися вперед. Її вже давно називають «локомотивом» розвитку української економіки, тому зацікавлення збоку влади цілком передбачуване.
Інноваційна сфера потребує інновацій, а що пропонує держава?
Про це поговорили і в рамках панельної дискусії «IT та уряд» на щорічній Підсумковій фінансово-правовій конференції. Представники влади, профільної IT-асоціації та громадськості проаналізували підсумки роботи та обговорили план розвитку IT та роль влади у цьому процесі, зокрема, можливість змін в Податковому та Трудовому кодексах.
Ринок сьогодні
Не завадить трохи статистики, адже цифри завжди красномовніші за слова. Згідно з дослідженням ринку, яке IT Ukraine проводила разом із BRDO наприкінці 2018 року, в Україні зареєстровано 12,5 тисяч IT-компаній. А скільки з них представляють так званий «живий бізнес»? Лише 4 тисячі.
У відсотковому співвідношенні український ІТ ринок виглядає так:
● 70% − представники сервісного бізнесу (EPAM, Softserv, Global Logic)
● 15% − R&D великих міжнародних компаній (Oracle, Samsung, Wargaming та інші)
● 15% − продуктові українські компанії (Genesis, Evo, Terrasoft).
Більше половини українських компаній працює на експорт в США. Ба більше, згідно з даними 2018 року, IT-індустрія піднялася вже на друге місце за експортом послуг, покращивши результат на одну позицію. Вдалу алегорію використав Олександр Борняков, заступник Міністра цифрової трансформації, порівнявши українську економіку з пирогом. Справді, IT-індустрія не ділить наявний «пиріг», а дозволяє йому «вирости» за рахунок іноземного капіталу.
У бізнесу та влади амбітні плани, але якщо ми хочемо, щоб частка IT в ВВП складала 10% (400 тис IT спеціалістів та 10 млрд доларів), що було задекларовано в профільному міністерстві, потрібно шукати свої унікальні механізми стимулювання галузі.
Які сценарії розвитку
Кажуть, що в будь-якій ситуації треба прописувати два сценарії розвитку подій: найбільш вигідний та максимально провальний (краще бути готовим до всього). Підемо іншим шляхом, і розглянемо три можливі (чи неможливі) стратегії.
1. Залишити все як є
Точно не найгірший варіант. Так сталося, що саме завдяки співпраці із IT спеціалістами як ФОП ми сьогодні маємо змогу обговорювати IT індустрію як таку — 4,5 млрд доларів експорту у 2019 та з темпами росту 20−25% щороку! Однак не варто радіти передчасно — ці цифри мізер у порівнянні із розвиненими економіками світу — для прикладу в IT кластері Берліна зареєстровано 29 000 IT компаній, в той час як в найбільшому кластері України. 90.
Міняємо все… і одразу
Якщо діючі правила не влаштовують державу, тоді їх треба міняти. Як вказують деякі чиновники — а давайте зробимо податки для IT як в тій же Німеччині (50−60%). Однак порівняння із Україною м’яко кажучи виглядає як порівняння «ситого» з «голодним». Чомусь інші країни, наздогоняючи Німеччину, навпаки надають податкові пільги для креативних професій (в Польщі та Румунії). Не кажучи вже про «азійських тигрів» (Сингапур та Гонконг), які в свій час ввели нульовий податок на працю. Чи там працюють менш кваліфіковані економісти? До того ж перевести найбільш гнучку та прогресивну галузь із усього розгону на Кодекс законів про працю із минулої епохи — те ж саме, що скинути зі скелі.
Потрясіння викликані різкими трансформаціями, законодавчими в тому числі, можуть негативно вплинути на галузь загалом: викликати незадоволення та відмову від співпраці. Ми вже бачили на прикладі теми «ФОП-5», що зміни викликають доволі жваве обговорення в спільноті, тому краще уникати дуже гострих кутів, щоб не втрапити в пастку.
Не забувати також про обставини та ситуацію на ринку, бо як вдало, зауважив Ігор Самоходський, керівник сектору «IT та Телеком» Офісу ефективного регулювання (BRDO), це може призвести до втрати конкурентоспроможності ІТ-галузі на міжнародному ринку.
Давайте поговоримо
Ця фраза, мабуть, викликає сміх, але нічого кращого людство досі не вигадало. Ключ до розуміння та співпраці - в правильній комунікації, і цінно, що влада сьогодні це розуміє. А ще важливо знаходитися on the same page, тому усі законодавчі ініціативи треба обговорювати з тими, хто дійсно є активними учасниками процесів: це полегшить життя багатьом.
Такого висновку, на щастя, дійшли усі учасники нашої дискусії на щорічній Підсумковій фінансово-правовій конференції. Зокрема, Кіра Рудик, заступник голови профільного комітету ВРУ, наголосила: їх завдання − забезпечити зростання ІТ-індустрії, а не збільшити податкове навантаження, а всі ініціативи буде винесено на розгляд учасників ринку. Будь-які зміни у 2020 році є малоймовірними, а за умов транспарентності дискусія буде професійною та змістовною («сім раз відміряти, щоб один раз відрізати»).
Для нас це важливо, бо основними цінностями компанії є прозорість та фокус. Ми за прозорий процес реформування з фокусом на покращенні взаємодії в середині екосистеми та розвитку галузі загалом. І готові докладати до цього зусиль, бо наші плани амбітні: Україна — лідер в IT у Східній Європі (і не тільки).
Джерело @ nv.ua
