Інфляція у 2020 році прискориться, але перебуватиме в межах цільового діапазону 5% ± 1 в. п. За підсумками року споживчі ціни зростуть на 6%.

Унаслідок карантинних обмежень для подолання пандемії та глобальної кризи українська економіка скоротиться на 5,0% у 2020 році, але відновить зростання на рівні близько 4% у наступні роки. Про це йдеться у щоквартальному Інфляційному звіті за квітень 2020 року.

Найбільшого потрясіння українська економіка зазнає у II кварталі 2020 року. За прогнозом НБУ, у квітні-червні економіка скоротиться на 11% в річному вимірі, рівень безробіття зросте до близько 12% у сезонно скоригованому вимірі, а зростання зарплат призупиниться. 

Поступове скасування карантинних обмежень зумовить відновлення української економіки в другому півріччі 2020 року. Цьому сприятиме також м’яка фіскальна та монетарна політики. Збільшення урядом бюджетних видатків на подолання кризи і заходи Національного банку з підтримання банківської системи зменшать негативний вплив пандемії на економіку.

Як падіння, так і відновлення буде нерівномірним за видами економічної діяльності. Зокрема від впровадження внутрішніх карантинних обмежень найбільше втратить сектор послуг, роздрібна торгівля, транспорт. Після закінчення карантину ці сектори частково відновляться, проте ще потерпатимуть від повільного відновлення  доходів населення. Туризм та пов’язані з ним авіаційні послуги повноцінно відновляться лише в наступному році.

Окремі експортноорієнтовані галузі, зокрема металургія, втратять насамперед від звуження зовнішнього попиту в умовах глобальної економічної кризи. Збережеться високий попит на продукцію сільського господарства, хоча очікується зменшення обсягів врожаю зернових через погіршення погодних умов.

Разом із відновленням економіки у 2021 році заробітні плати знову зростатимуть, а рівень безробіття поступово повернеться до докризових 8-9%. Очікується, що споживчі настрої повністю відновляться, а приватне споживання у 2021–2022 роках зростатиме темпами 5–7% на рік.

Крім оновлених макроекономічних прогнозів, у квітневому "Інфляційному звіті" розглянуто низку спеціальних тем, зокрема:

Макроекономічні умови на початку поточної кризи

Українська економіка увійшла у світову економічну кризу, викликану пандемією коронавірусу, з більшим запасом міцності, ніж під час криз у 2008 та 2014 роках. Серед ключових здобутків – помірна інфляція, ефективна політика плаваючого курсоутворення та валютна лібералізація, помірний дефіцит поточного рахунку, значний обсяг міжнародних резервів, виважена фіскальна політика, а також реформовані банківський та енергетичний сектори, які раніше виступали каталізаторами криз.

Такі передумови дають змогу пройти нинішню кризу з меншими втратами, ніж раніше. З огляду на тривалий період макроекономічної стабільності у 2016-2019 роках Уряд та Національний банк мають можливість проводити стимулюючу політику та згладжувати негативні шоки. Водночас в умовах погіршення настроїв на світових фінансових ринках, вкрай важливою для України є нова програма співпраці з МВФ, яка забезпечить додаткові ресурси для подолання наслідків пандемії.

Динаміка інфляції після запровадження карантину

В перші тижні запровадження карантинних обмежень для протидії коронавірусу призвело до значного коливання цін на товари та послуги. Через ажіотажний попит та проблеми з логістикою в другій половині березня деякі продукти харчування та товари особистого догляду доволі різко подорожчали. На вартість окремих товарів, зокрема імпортних або з імпортною складовою, також вплинуло березневе послаблення гривні.

Втім, вже з початку квітня темпи зростання цін послаблювалися, а на окремі товари ціни навіть знизилися. Цьому сприяло як послаблення ажіотажного споживчого попиту, так і зміцнення курсу гривні. За попередніми даними нашого онлайн-моніторингу, інфляція в річному вимірі у квітні залишалась низькою – менше 3%.

Ефект перенесення обмінного курсу на споживчі ціни

Ефект перенесення обмінного курсу на споживчі ціни є асиметричним. Послаблення гривні на 1% спричиняє зростання споживчих цін у середньому на 0,22%. Якщо ж девальвація відбувається дуже стрімко, наприклад, як було на початку 2015 року, то ефект перенесення зростає до 0,45-0,50%. Саме тому Національний банк активно згладжує коливання на валютному ринку, щоб знизити вплив курсового чинника на ціни. Натомість унаслідок ревальвації на 1% ціни знижуються значно повільніше – в середньому на 0,08%.

Досвід інших країн свідчить, що асиметрія перенесення пояснюється передусім недосконалою конкуренцією. За високої конкуренції ревальвація зазвичай має більший ефект, ніж девальвація. Фірми знижують свої націнки для збереження або ж нарощування частки ринку. За низької конкуренції більший вплив на ціни матиме девальвація. Компанії зберігають націнки, коли курс послаблюється, і збільшують їх під час ревальвації без втрати попиту. В Україні асиметрія перенесення посилюється через відсутність тривалого досвіду зміцнення національної валюти.

Вплив карантину на ринок робочої сили

В умовах карантину українські компанії за можливості перейшли на дистанційний режим роботи та переважно були налаштовані на збереження кількості персоналу. Водночас із збільшенням тривалості карантину, підвищенням невизначеності та погіршенням економічних очікувань погіршувалися й очікування щодо зміни кількості працівників.

За оцінкою НБУ, запровадження карантину, що припало на другу половину березня, не мало значного впливу на рівень безробіття в І кварталі. Натомість у ІІ кварталі рівень безробіття зросте до близько 12% у сезонно скоригованому вимірі.

Вплив карантинних заходів на грошові перекази в Україну

До цього часу консенсусна думка полягала в тому, що значні обсяги переказів трудових мігрантів пом’якшують наслідки криз для країн – донорів робочої сили. Але особливістю поточної кризи є закриття кордонів багатьма країнами, а не лише  зниження економічної активності у світі. За експертними оцінками, упродовж карантину в Україну повернулися близько 10% заробітчан, а ще 10%, які планували виїзд на сезонні роботи в другому кварталі, залишаться в Україні. Водночас доходи тих працівників, які залишилися за кордоном, знизяться внаслідок охолодження економіки цих країн. З огляду на це Національний банк переглянув прогноз обсягу переказів трудових мігрантів в Україну з 12,5 до 10 млрд дол. США. Цей прогноз ґрунтується на припущенні про скасування більшості карантинних заходів до кінця ІІ кварталу 2020 року. Проте падіння переказів від заробітчан буде більше ніж компенсоване зниженням витрат українців на подорожі.

Перегляд державного бюджету України у 2020 році

На початку квітня Верховна Рада ухвалила зміни до Закону про Державний бюджет на 2020 рік, які передбачають істотне розширення дефіциту – з 2,1% до 7,5% ВВП. Необхідність таких змін зумовлена насамперед переглядом макроекономічного прогнозу та необхідністю ужиття заходів для протидії поширення коронавірусу COVID-19, підтримки підприємництва і вразливих верств населення.

Тимчасове збільшення дефіциту бюджету не створить загроз для макрофінансової стабільності. Завдяки реформам у банківському та енергетичному секторах широкий дефіцит сектору загальнодержавного управління відносно ВВП залишатиметься суттєво меншим, ніж у попередні кризові періоди.

Дефіцит бюджету планується профінансувати за рахунок боргових джерел, ключову роль в залученнях яких відіграватимуть запозичення від МВФ та інше офіційне фінансування. Тож і основним ризиком в цій площині є відтермінування співпраці з МВФ, що також унеможливить отримання фінансування від Світового банку та Єврокомісії.

Інфляційний звіт відображає бачення Національного банку щодо поточного та майбутнього стану економіки України з акцентом на інфляційному розвитку, що є основою рішень з монетарної політики. Національний банк України публікує звіт щокварталу, починаючи з квітня 2015 року.