Здобути освіту, безперечно, важливо і потрібно. Але не менш важливо здобути освіту, яка відповідає вимогам ринку праці. Гнучкість у цьому має проєкт перекваліфікації військовослужбовців та членів їх сімей «Норвегія-Україна».
До участі у відкритому діалозі долучилися представники проєкту Норвегія-Україна, влади, бізнесу та громадських організацій краю. Федерацію роботодавців Закарпаття на зустрічі представляла член Правління – Паращинець Марина Олександрівна.
– Наша перевага у тому, що ми можемо орієнтуватися на вимоги часу й запити ринку праці та за 3 місяці готувати вузькопрофільних фахівців. Ми з учасниками маємо можливість відвідувати будь-які виробництва, ферми тощо і спілкуватися безпосередньо із власниками різних бізнесів, черпати у них ідеї», – зауважив модератор зустрічі, куратор проєкту від УжНУ Федір Шандор.
Ольга Філіна, координаторка проєкту Норвегія-Україна, зазначила: «Проєкт спрямований саме на розвиток системи соціального партнерства в регіонах. Соціальне партнерство відбувається, коли залучені суспільство, влада та бізнес. І у нинішньому діалозі всі ці сторони присутні. Тут важлива співпраця із центрами зайнятості та фінансування бізнес-проєктів випускників».
У той же час представники влади – заступники голови Закарпатської ОДА Олег Коцюба та Ольга Травіна – запевнили, що область «докладатиме максимум зусиль для того, щоб створювати найкращі умови для соціальної адаптації ветеранів, отримання знань та можливостей для започаткування власної справи чи освоєння нової спеціальності».
Директор департаменту соціального захисту населення Закарпатської ОДА Михайло Петрішка зауважив: «Цей проєкт дає можливість здобути теоретичні і практичні знання. Не всі можуть себе реалізувати і після цих курсів у новій професії. Але кожен навчальний етап у житті людини примножує досвід, підвищує статус як особистості, як людини, як суспільної одиниці».
- Федерація роботодавців Закарпаття розглядає працевлаштування ветеранів АТО вкрай важливою соціальною функцією не тільки для держави, а й для соціально відповідального бізнесу. Налагодження співпраці в рамках проекту, який сьогодні презентовано, може бути реалізований за принципом "win-win", тобто взаємовигідним для всіх сторін діалогу. Для цього потрібно відпрацювати механізми взаємодії та визначити реальну затребувану потребу у кадрах місцевими підприємствами, а також долучити бізнес до навчально-практичної складової підготовки кадрів, - підкреслила у своєму виступі Марина Паращинець.
Говорили і про плинність та відтік кадрів на Закарпатті через трудову міграцію населення. А також про те, що наразі є попит на представників робітничих професій, які, до слова, часто мають хороші зарплати. Корені проблеми лежать у недостатній профорієнтації молоді та населення загалом.
Порушили також земельне питання. Як відомо, учасники бойових дій мають право на отримання земельних ділянок. Не гребують цим і закарпатські ветерани. Однак проблема в тім, що далі АТОвці не знають, що робити із отриманою землею. А оскільки Закарпаття має сприятливий клімат, тут є можливість розвивати садівництво і виноградарство. Тож цьогорічні курси перекваліфікації орієнтуватимуться на цей напрямок.
Більше можливостей втілювати ідеї у життя дадуть ґрантові проєкти та різноманітні програми співфінансування. Тож у ході дискусії йшлося й про важливість грамотного написання проєктних заявок. Цьому учасників курсів навчає викладач факультету суспільних наук Руслан Жиленко.
У ході зустрічі дійшли висновку про співпрацю із обласною владою, а місцеві підприємці висловили готовність безкоштовно підтримувати починання випускників проєкту.
Довідково. Проєкт «Норвегія-Україна» діє на теренах України вже 17 років. Закарпаття долучається до нього 2.5 роки. Наразі триває прийом заявок на новий навчальний курс, який почнеться всередині вересня. За роки діяльності УжНУ перекваліфікував 170 ветеранів та членів їх сімей. Усі випускники отримали дипломи від УжНУ та норвезького університету NORD, а також сертифікати про здобуття вузької спеціалізації у галузі туризму, інноваційного підприємництва тощо.
