Окрема частина законопроєкту містить норми щодо регулювання менш ризикового сегменту фінансових установ: фінансових компаній та ломбардів.

Національний банк вітає реєстрацію цього документа й очікує на його ухвалення Верховною Радою. Він є першим із низки оновлених законодавчих актів, необхідних для всебічного розвитку небанківського фінансового сектору. Тому невдовзі Національний банк очікує на реєстрацію інших пов’язаних законопроєктів: "Про страхування» та "Про кредитні спілки".

Чинний Закон "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг" був прийнятий ще у 2001 році й з того часу комплексно не переглядався. Його концептуальні положення не відповідають реаліям сьогодення, а також не враховують останні тенденції розвитку світової фінансової інфраструктури. Новий закон упроваджує сучасні принципи пруденційного нагляду та виділяє важливу складову – нагляд за ринковою поведінкою. Він передбачає введення ризик-орієнтованого підходу до нагляду фінустанов залежно від розміру, значимості, складності бізнес-моделі та індивідуального рівня ризику фінансової установи.

Законопроєкт визначає два типи послуг: фінансові послуги та супровідні послуги.

До фінансових послуг віднесено: страхування та перестрахування; надання коштів у кредит; залучення коштів, що підлягають поверненню; фінансовий лізинг; факторинг; надання гарантій; торгівля валютними цінностями; фінансові платіжні послуги; послуги на ринках капіталу; послуги в сфері накопичувального пенсійного забезпечення. Для надання фінансових послуг фінансові установи, зокрема ломбарди, кредитні спілки, страховики та фінансові компанії, повинні отримати відповідну ліцензію.

До супровідних послуг належатимуть: посередницькі послуги (агенти та брокери), а також допоміжні (інформаційні, інкасаторські, бюро кредитних історій). Ці послуги не підлягають ліцензуванню, але можуть підлягати реєстрації. Їх регулювання буде простішим та гнучкішим порівняно з фінансовими послугами.

Сучасні підходи до нагляду за роботою ломбардів та фінкомпаній

Наводимо чотири основні особливості нових підходів до нагляду: 

• Пропорційність пруденційних вимог – законом установлюються вимоги до мінімального розміру власного капіталу (від 1 до 10 млн грн залежно від типу установи та надаваних послуг). Для компаній, які надають окремі види послуг, установлюються пруденційні вимоги;

• Акцентування на нагляді за ринковою поведінкою – під час здійснення нагляду Національний банк робитиме акцент на порядку надання послуг, захисті прав споживачів та дотриманні окремих вимог посадовими особами фінансових компаній;

• Можливість застосування коригувальних заходів – Національний банк матиме можливість застосування коригувальних заходів, якщо учасник ринку ще не порушив вимоги законодавства, але Національний банк вже бачить певні ризики;

• Відсутність виключного виду діяльності – Надання фінансових послуг не буде виключним видом діяльності. Компанії зможуть здійснювати іншу господарську діяльність (із відповідними обмеженнями) для повноцінної реалізації своїх бізнес-можливостей.

Новий підхід до ліцензування фінкомпаній та ломбардів

Законопроєкт принципово змінює підхід до ліцензування. Він дозволяє відійти від ліцензування окремих видів фінансових послуг, натомість здійснювати комплексне ліцензування виду діяльності фінансової установи одночасно із включенням такої установи до відповідного реєстру. Це спростить процес доступу на ринок та підвищить ефективність регулювання. Регулятор під час виходу компанії на ринок комплексно аналізуватиме її бізнес-модель та достатність ресурсів для її реалізації.

Зараз юридична особа, яка хоче надавати фінпослуги, спочатку повинна бути внесена до держреєстру фінустанов, а потім – отримати відповідну ліцензію на кожен із видів фінансових послуг. Новий підхід передбачає, що юридична особа може надавати фінпослуги відразу після отримання ліцензії на діяльність фінансової компанії чи на діяльність ломбарду.

Законопроєкт також комплексно врегульовує ключові принципи ліцензування, які практикує Національний банк: прозора структура власності компаній, зрозумілі та законні джерела капіталу, бездоганна ділова репутація та фінансовий стан власників компаній, а також якісне корпоративне управління, співмірне з ризиками, властивими фінансовій установі.