“Уряд усе виконав. Нас послухали, зрозуміли, нам дали компенсацію – ми рухаємося далі. Не просто просимо у держави гроші – даємо хороші показники. Минулого року ми, фермери-вівчарі, скористалися цим інструментом. І наростили поголів’я”, – прокоментував він. За племінні вівцематки, барани, ярки можна було отримати до 11 000 грн за голову. Загалом за останній рік вівчарі збільшили експорт на 100% у кількості голів, а у грошовому вимірі – на 270 %. Найкраще спрацювала, на його думку, Хмельницька область. Пан Стефурак навів приклад: два роки тому у Шепетівському районі було лише 80 голів овець. А на 1 січня 2021 року у тому ж районі вже маємо 17000 голів. “Однак, за експертними оцінками, поголів’я овець в Україні загалом скоротилося протягом року десь на 5% у порівнянні з попереднім. Нібито протилежні тенденції: поголів’я зменшується, а продажі ростуть? Пан Стефурак вважає, що усе пояснюються просто. Бо вівчарі неефективних тварин спродують, ріжуть, а натомість плекають високоякісні породи, які дають хороші прибутки”,- резюмує Стефурак.
