Український бізнес категорично не приймає позицію уряду, викладену в проекті розпорядження Кабінету міністрів України «Про схвалення Другого національно визначеного внеску України до Паризької угоди».
Про це вказано у зверненні Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA) та Центру економічного відновлення до уряду.
«Представляючи інтереси провідних секторів української промисловості та сільського господарства та будучи занепокоєними ситуацією, що складається навколо підготовки Другого національно-визначеного внеску (НВВ2) України до Паризької угоди та діалогу з ЄС із проблематики ініціативи „Європейський зелений курс“ (ЄЗК), низка провідних українських бізнес-асоціацій звертається до Дениса Шмигаля, прем'єр-міністра України, з відповідним листом», — йдеться у заяві.
Так, 1 квітня 2021 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України представило проект розпорядження Кабінету міністрів України «Про схвалення Другого національновизначеного внеску України до Паризької угоди» та розпочало процедуру електронних консультацій з громадськістю щодо нього. Вказаний документ пропонує на загальнонаціональному рівні встановити ціль викидів парникових газів у 2030 році у розмірі 35% від рівня 1990 року.
Ознайомившись із документом, представники українських бізнес-асоціацій та 14 асоціацій аграрного сектору хочуть представити наступні зауваження та пропозиції:
Оприлюднений проект НВВ2 представляє собою якісний крок вперед у порівнянні з попередніми модельними сценаріями, розробленими на експертному рівні. Водночас, потребує пояснення конкретна процедура врахування зауважень та пропозицій бізнесу при формуванні проекту розпорядження Кабінету міністрів України щодо НВВ2. Залишається незрозумілим, як саме був сформований запропонований у документі оновлений показник НВВ2, та чи було спрогнозовано вплив цих коректив на соціально-економічні індикатори держави.
Згідно з Національною економічною стратегією на період до 2030 року, яку затверджено постановою Кабінету міністрів України №179 від 3 березня 2021 року, встановлено параметри економічного зростання на рівні 6,8%. Разом з тим, згідно із запропонованим сценарієм НВВ2 (базовий макроекономічний сценарій, що був використаний для всіх трьох модельних сценаріїв викидів парникових газів) передбачається середнє зростання показника ВВП на рівні 3,5−4,5% за період 2018/50 року. Тому є потреба у суттєвій корекції НВВ2 задля відображення вже затверджених параметрів економічного зростання або ж у повній корекції Національної економічної стратегії 2030.
Пояснювальна записка до проекту розпорядження Кабінету міністрів України «Про схвалення Другого національно визначеного внеску України до Паризької угоди» заявляє про відсутність безпосереднього впливу його реалізації на ринкове середовище, забезпечення захисту прав та інтересів суб'єктів господарювання, громадян і держави; розвиток регіонів, підвищення чи зниження спроможності територіальних громад; ринок праці, рівень зайнятості населення; громадське здоров’я. Водночас, розробка відповідного фінансово-економічного обґрунтування передбачається після схвалення документу.
«Національна кліматична гра, в якій Україна може програти, якщо ми не погодимо виважену позицію країни щодо визначення своїх зобов’язань у межах Паризької кліматичної угоди (НВВ-2). І це питання загальнонаціонального рівня, яке зачепить прямо чи опосередковано усі сектори економіки. Green Deal — це невід'ємна частина Національної економічної стратегії і він має бути імплементований в Україні з чіткою дорожньою картою та наявним суспільним діалогом», — наголосив Дмитро Лось, голова правління UBTA.
Таким чином, український бізнес категорично не приймає таку позицію. Адже реалізація цілей з декарбонізації економіки вимагатиме залучення значного об'єму інвестицій. Проект розпорядження Кабінету міністрів України визначає необхідну суму у розмірі €102 млрд до 2030 року. В умовах невизначеності походження фінансових ресурсів для реалізації кліматичних цілей держави, члени UBTA виражають занепокоєння щодо перекладення цього тягаря на плечі вітчизняного бізнесу.
«Крім того, виникають питання чому оцінка потреб інвестицій у проекті розпорядження Кабінету міністрів значно відрізняється у меншу сторону від фінансових оцінок, раніше озвучуваних міжнародною групою експертів щодо модельних сценаріїв НВВ2», — підсумували представники бізнесу.
Джерело: Agravery.com
