Закарпатська ОВА виходить на новий рівень взаємодії з Міжнародною організацією з праці.

В Україні на ринку праці спостерігається велика конкуренція на отримання роботи та незначне зменшення заробітної плати.

Компанії або вже відновили комерційну діяльність, або визначилися з тим, що повернення до роботи неможливе. Працівники, в свою чергу, шукають нову роботу чи підробіток, адже багато українців сьогодні або втратили роботу, або отримують неповну зарплату.

З початком війни в Україні кількість вакансій різко зменшилася, а резюме — побільшало. Кожен другий українець або втратив роботу, або отримує не довоєнний розмір заробітної плати.

Усього з початку війни до Польщі в’їхало 2,8 млн. громадян України, виїхало 756 тисяч.

Економіст Національного банку Владислав Філатов проаналізував ситуацію на ринку праці та спрогнозував, які професії будуть найбільш потрібними у нових реаліях, а відповідно, і добре оплачуваними.

Аналітики порталу robota.ua проаналізували ринок праці після 50 днів війни: що з вакансіями та кандидатами, як поводяться пошукачі та роботодавці.

Питання невідповідності пропозиції та попиту на ринку праці кваліфікованих робітників вже давно є актуальними в бізнес-середовищі.

Здобути освіту, безперечно, важливо і потрібно. Але не менш важливо здобути освіту, яка відповідає вимогам ринку праці. Гнучкість у цьому має проєкт перекваліфікації військовослужбовців та членів їх сімей «Норвегія-Україна».

Поки не прийнятий новий Трудовий кодекс, який Рада розглядає з перервами близько 10 років, Кабмін продовжує поліпшувати старий Кодекс Законів про працю (КЗпП) зразка 1971 року. Чергова пропозиція стосується узаконення гнучкого графіка робочого часу і віддаленої праці. Експерти ринку праці підтримують нововведення, але говорять і про можливі мінуси.