Про це повідомили Ольга Туча та Наталія Колесніченко, фахівчині Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ, на конференції центробанків Швейцарії та Польщі, передає пресслужба Національного банку.
Як повідомляється, з одного боку, міграція стримала зростання безробіття та скорочення доходів населення. Рівень безробіття, за оцінками НБУ, зріс до 21% у 2022 році з 9,8% у 2021 році, однак без міграції він був би ще вищим.
З іншого боку, міграція посилила структурні та регіональні диспропорції між потребами роботодавців та можливостями шукачів роботи. Це створює довгострокові ризики для ринку праці.
Мігранти поступово адаптуються у країнах перебування. Згідно з опитуванням ООН, у травні 2023 року 42% мігрантів були найманими або самозайнятими працівниками. Проте більшість мігрантів працюють на значно нижчих за їхню кваліфікацію посадах.
Відповідно до різних опитувань більшість вимушених мігрантів планують повернутися в Україну. Водночас зростає частка тих, хто не впевнений або вирішив залишитися в приймаючій країні.
Головними для ухвалення рішення про повернення є чинники безпеки. Однак наявність роботи та зростання рівня життя також можуть мотивувати українців повернутися.
Неповернення мігрантів може створити суттєвий дефіцит робочої сили, що обмежуватиме зростання ВВП навіть після війни, особливо в умовах низького рівня народжуваності. Тому державна політика, яка стимулюватиме повернення мігрантів, є дуже важливою.
Міграція тісно пов’язана з грошовими переказами, які є менш чутливими до економічних циклів порівняно з іншими видами фінансових потоків. В історії України прямі та портфельні інвестиції реагували на кризи швидко і відчутно, водночас грошові перекази продемонстрували надзвичайну стійкість, зберігаючи стабільність та швидко відновлюючись.
Загалом за 20 років грошові перекази в Україну зросли більш ніж у десять разів і стали суттєвим джерелом надходження іноземної валюти.
У 2022 році грошові перекази в Україну зменшилися лише на 10,5% порівняно із 2021 роком, а за січень — вересень 2023 року — ще на близько 8% порівняно з відповідним періодом минулого року. Вони залишаються істотною частиною доходів домогосподарств та відіграють важливу роль у підтримці приватного споживання.