У вересні 2016 року Закарпатська обласна рада створила робочу групу з підготовки внесення змін до Закону України "Про спеціальну економічну зону "Закарпаття". Відповідне рішення було прийнято під час другого пленарного засідання четвертої сесії обласної ради VII скликання. Цьому рішенню передувала ініціатива народних депутатів України про відновлення режиму спеціальної економічної зони в Закарпатській області, а також укладення угоди з Кабінетом Міністрів про спеціальний статус регіону.
На сьогоднішній день триває обговорення. Спеціалісти всесторонньо вивчають питання. Їхні висновки і рекомендації будуть винесені вже на одне з наступних пленарних засідань обласної ради.
Минулого тижня світло на проблему в цілому та актуальний стан ситуації з ініціативою депутатів обласного парламенту пролив Голова Закарпатської обласної ради Михайло Рівіс в інтерв'ю каналу "Волошина ТВ".
«Цей закон продовжує діяти, — сказав Рівіс. — Але виникла унікальна ситуація: згідно з міжнародними угодами, Меморандумом з МВФ діє норма про те, що ми не можемо приймати жоден закон, який буде надавати тій чи іншій території преференції. Але щодо нас закон — діючий, і коли депутати облради подавали пропозицію про внесення змін до нього, то аргументували її тим, що закон «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття» не відмінений, а є чинним.
Сьогодні вже дійшло до того абсурду, що підприємства, які зареєстровані в СЕЗ «Закарпаття», не можуть створювати філій у Закарпатській області. Наприклад, у цю проблему вперлося підприємство «Ядзакі», оскільки воно зареєстроване в спеціальній економічній зоні. Діючий закон цю можливість відкидає».
За словами Рівіса, шляхом внесення змін у діючий закон слід усунути обмеження, згідно з яким підприємства не мають права розширюватися за територіальні межі зони. Коли були пільги (відмінені в 2010-му – ред.), ця вимога виглядала логічною, бо була пов’язана зі специфікою митного контролю: не допускалося зникнення товарів під час їхнього переміщення зі складу на склад. Але зараз, коли в підприємств немає жодних пільг, це обмеження виглядає недоречним і непотрібним.
«Втім, ми ставимо перед собою все-таки завдання добитися відновлення пільг. Чому на це б’ємо? Тому, що коли був прийнятий Закон, він гарантував інвесторам 10 років стабільних правил ведення бізнесу на території СЕЗ «Закарпаття». З примхи Юлії Володимирівни (Тимошенко - прим.) цей закон був змінений — покромсаний і в такому вигляді він зараз працює.
Нам тепер слід забезпечити виконання тих умов, які давав законодавець, гарантуючи десять років стабільної роботи в заявлених умовах. Депутати Верховної Ради від Закарпаття нас підтримують, але наскільки вони зможуть переконати своїх колег у парламенті — то вже будемо бачити», — додав Рівіс.
Голова обласної ради відзначив злагоджену роботу частини депутатів від Закарпаття у Верховній Раді. Поки що є група з п'ятьох депутатів, які спільно лобіюють інтереси нашого краю в парламенті. Всі депутати, а їх, закарпатців за походженням, є аж двадцять, повинні об’єднати свої зусилля. Тоді можна собі уявити, які ми мали б додаткові можливості для розвитку краю.
Нагадаємо, що за відновлення спеціального митного та податкового режимів в рамках СЕЗ "Закарпаття" неодноразово висловлювалися і представники регіональної влади і місцеві фахові спеціалісти та представники бізнесу.
Так, підсумком минулорічного Форуму ініціатив, проведеного Обласним об'єднанням організацій роботодавців "Закарпаття" cпільно із Закарпатською обласною державною адміністрацією серед іншого стало звернення до Києва з аргументованою пропозицією відновлення вільної митної зони та встановлення податкових пільг в межах СЕЗ "Закарпаття". Виражаючи консолідовану позицію регіональної влади та закарпатського бізнесу, свої підписи під документом поставили відповідно голова Закарпатької ОДА Геннадій Москаль та Голова ОООРЗ Володимир Панов.
Аналогічні звернення неодноразово приймала і Закарпатська обласна рада.
Однозначною є і позиція представників великого закарпатського бізнесу: ліквідація пільг в межах СЕЗ "Закарпаття" - це негативний сигнал для потенційних інвесторів і суттєвий крок назад в процесі розвитку та покращення бізнес-середовища на Закарпатті.
Численні аргументи "за" відновлення СЕЗ "Закарпаття" в різноманітних тематичних матеріалах можна зустріти і на сторінках "Бізнес Закарпаття" (список деяких з них - в кінці матеріалу). До слова, за весь період активного обговорення даної теми, "Бізнес Закарпаття" не знайшов жодної вагомої полярної думки, що свідчила б про перехід цієї теми до розряду "дискусійних". Противників даної ініціативи в суспільних бізнес- та інтелектуальних колах Закарпаття, здавалося б немає.
Втім, минулого тижня одна з подібних думок була розтиражована деякими місцевими ЗМІ. Заради об'єктивності та в якості прикладу, попри сумнівну аргументаційну частину, Бізнес Закарпаття пропонує вашій увазі і таку позицію.
Доцент Кафедри економіки підприємства УжНУ Вікторія Готра на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook, висловилася за недоцільність створення в Україні СЕЗ в сучасному вигляді.
Пряма мова:
"На сьогоднішній день багато розмов ведеться про доцільність введення пільгового режиму оподаткування як на території України, так і конкретно відносно СЕЗ Закарпаття. Виходячи зі змісту внесених законодавчих ініціатив, а також приймаючи до уваги проблемні аспекти, що існували в цій сфері раніше, хотілося б зазначити ряд основних напрямків, що повинні бути враховані при розробці механізмів реалізації та ефективного функціонування спеціальних економічних зон.
При створенні СЕЗ не враховано, що податкові пільги відіграють далеко не головну роль для іноземного капіталу. В цьому відношенні все більш важливими стимулами є такі фактори, як політична стабільність, інвестиційні гарантії, якість інфраструктури, простота адміністративних процедур. Пільги повинні слугувати інструментом реалізації існуючих відносних переваг даної території, а не механізмом компенсації існуючих недоліків або так званими податковими ямами, аналогічними офшорним зонам, що різко нівелюють позитивні наслідки запровадження СЕЗ.
Адже, такі пільги можуть призвести до неконтрольованого перерозподілу фінансових потоків між регіонами та нецільовому використанню, через передачу іншим суб’єктам господарювання устаткування та обладнання ввезеного без сплати мита, ПДВ; ухилення від сплати податку на прибуток підприємства, за рахунок проведення фіктивних операцій з учасниками СЕЗ, які згідно закону звільняються від його сплати терміном на 3 роки.
Недостатнє врахування цих обставин з боку держави призводить в кінцевому підсумку до того, що найбільша вигода від створення зон отримується вузьким колом зацікавлених осіб, а інтереси потенційних інвесторів проявляються лише до регіонів багатих на легкодоступні ресурси, освоєння яких дає можливість швидкого повернення вкладених інвестицій.
Більше того, український уряд ще не здійснив реально необхідних, як того вимагає світова практика, капіталовкладень. А згідно світової практики, для облаштування 1 квадратного кілометру експортно-виробничої зони необхідні вкладення близько – $40-45 млн, а для митно- торгової – $10-15 млн. Досвід 2000 років показав, що досягти окупності витрат СЕЗ та ТПР так і не вдалося, а збитки бюджету від надання пільг та благоустрію територій склали 168-170 млн. грн. Підходи до організації і регулювання СЕЗ в Україні повинні бути переорієнтовані на захист національних інтересів і запобігання перетворення України на сировинний придаток”
За неповний тиждень критична публікація пані Готри зібрала аж 20 (!) позначок "подобається", один коментар та одне поширення від користувачів Facebook.
Чи свідчить це про зародження певної дискусії щодо СЕЗ? І чи можлива дискусія без альтернативних пропозицій? Напевно, питання риторичні.
